четвер, 28 квітня 2016 р.

І ударив чорний дзвін...

        Лунає над світом, над Україною, над сивим Славутою дзвін, болем  та тривогою наповнюючи наші серця. Болем за нашу землю, яку зрошують  смертоносні кислотні дощі, за отруєні хімічними відходами ріки, за вирубані ліси, за пустуючі села в самому серці України. Тривогою - за  майбутнє життя, за те довкілля, яке залишимо нащадкам.
    Стогне дзвін, в якому найгіркішими нотами  звучить голос Чорнобиля, катастрофи, яка ніколи не зітреться з людської історії.
      Полин-трава... Стородавнє  містечко пригорнулось серед лісів і ланів до світловодої Прип'яті. Засноване воно ще за часів Київської Русі. А назва його походить  від назви     
різновиду трави полину - чорнобилки. Всього якихось 130 км відділяють його від Києва.
        30 років тому в місті енергетиків вирувало життя. А сьогодні це - мертва зона. Адже 26 квітня 1986 року  над четвертим реактором Чорнобильської АЕС   ніч розірвало велетенське полум'я, від якого здригнувся тривожно весь світ.
         Першими на гасіння пожежі, на захист землі і народу до палаючого реактора   прибули пожежники. Перебувати в епіцентрі атомного пекла було  рівнозначно самогубству, але ніхто із тих відважних 28 героїв, яких називають "шеренгою №1",  не  відступив, не здригнувся. Вони усвідомлювали смертельну небезпеку, але   ціною власного  життя і здоров'я   врятували станцію, затуливши її собою. І не тільки станцію, а і Європу.
      Шість молодих  вогнеборців загинули майже відразу. Шість молодих життів забрав смертоносний  вогонь. Ми пам'ятаємо їх імена: Володимир Правик, Віктор Кібенок, Володимир Тишура, Василь Ігнатенко, Микола Ващук, Микола Тищенко. У них  така коротка біографія... Фатальна ніч перекреслила їх життя,  чорним крилом жалоби накрила їх рідних, коханих.
       Чорнобиль - чорний біль нашої землі, це слово  полум'янітиме  чорним вогнищем скорботи  багато сторіч.
       Вшануймо і згадаймо не тільки пожежників, а всіх тих, кого нині називаємо ліквідаторами: робітників атомної станції, які залишились працювати там після вибуху, атомники інших АЕС, що прийшли їм на допомогу, водії машин, льотчики гелікоптерів, шахтарі, які  під зруйнованим реактором будували фундамент під саркофаг, будівельники, які зводили це накриття для зруйнованого реактора, солдати нашої армії, яких посилали туди, де не вистачало робочих рук, і медичні працівники, які всіх їх лікували.
     Подіям тридцятирічної давнини, подвигу пожежників і ліквідаторів  присвячено  вечір-спогад "Чорнобиль немає минулого часу", який пройшов  у центральній районній бібліотеці. Дев'ятикласники міської ЗОШ №1 разом з Олійник Тетяною Миколаївною  познайомились з матеріалами книжково-документальної виставки " Той квітень не забудеться ніколи", перегорнули сторінки  історії тієї страшної  трагедії, послухали вірші українських поетів про аварію, трагедію, мужність, патріотизм, стійкість і відданість своєму народу.  А іще переглянули відеоматеріали тих подій.
      Провідний бібліотекар читального залу Кулеша С.М. зробила огляд книги Галини Ковтун "Я писатиму тобі щодня..." Це повість у листах про  велике і чисте кохання Героя Радянського Союзу Володимира Павловича Правика  до своєї коханої, нареченої, дружини Наді, Надійки, Надії. В цій книзі зібрані фото,  документи, спогади. І листи. Вони сповнені такої ніжності, турботи, світла. Їх -800.Стільки  конвертів, як білих лебедів, прилетіли до  неї. І він отримував листи-відповіді, щирі, ліричні, відверті. Читати ці листи, цю книгу без сліз не можна...
     Урятований світ - найкращий пам'ятник тим, хто загинув у Чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них, про їх подвиг і самопожертву. І зробімо все, щоб  ніколи не падала  на землю гірка зірка Полин...






 
 

четвер, 21 квітня 2016 р.

Трагедія і біль Чорнобиля



Час плине невпинно. Спливають роки, сплітаючись у десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії залишається найбільшим горем для нас, українців.
   Минуло 30 років з моменту аварії на чорнобильській електростанції. Та яким далеким, ідилічно безхмарним видався нам тепер той дочорнобильський світ — спокійний, неквапний, самовпевнений, роками немовби занурений у напівсонну, поблажливу, вседозволяючу благодушність. Для всіх, хто прямо чи побічно був причетний до Чорнобиля, час ніби розколовся на дві нерівні частини: до 26 квітня 1986 року і після. Це дуже нагадало війну.
     В стінах нашої книгозбірні  було проведено годину-реквієм приурочену тридцятій річниці трагедії на Чорнобильській АЕС. Діти переглянули відео "Чорнобильська катастрофа", "Чорнобиль - до і після аварії", "Місто - примара", розглядали фотографії та гортали сторінки книг, ретельно підібраних бібліотекарями. Зацікавлено, зі збенеженням,  ознайомились з новими епізодами трагедії раніше невідомими для них. Діти читали вірші, де кожне слово, пронизане болем, тугою і смутком, та вшанували загиблих у "війні з мирним атомом"  хвилиною мовчання.
    30 років — мить в історії людства, не дуже великий термін. Та за ці роки, за місяці — ми всі стрімко прозріли, подорослішали на цілу епоху, ми стали жорсткіші й вимогливіші і до самих себе, і до тих, хто приймає відповідальні рішення, до тих, у чиїх руках людське існування і доля природи. Бо надто вже високою ціною довелося і ще доведеться платити за Чорнобиль.



середу, 20 квітня 2016 р.

Земля моя кричить від болю

   Природа – джерело краси, вона викликає в нас почуття радості, подиву. Природа – джерело пізнання, матеріал для господарської діяльності, зміцнення здоров’я. Природа – джерело доброти, піклування про неї, роблять людину добрішою.  Спілкування з природою просто дає нам радість. Мабуть тому, що природа —  це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину. Ось чому в нашій незалежній Україні сьогодні особливо гостро постало питання екологічного оздоровлення та охорони навколишнього середовища.
Необхідно, щоб кожна людина пройнялась відповідальністю за долю природи.
  Щоб разом дізнатись, як потрібно берегти природу до нас завітали учні 2-А класу з учителькою Мігур Ларисою Олексіївною. Нашим маленьким читачам було проведено екологічну годину - "Земля моя кричить від болю". Головною тематикою були екологічні проблеми світу та України, забруднення навколишнього середовчища, глобальне потепління тощо. Діти дізнались, що нехтуючи заборонами, можна дійти до трагедії, такої як вибух на Чорнобильській АЕС та на власні очі побачили,  до чого може привести людська зухвалість та самовпевненість  з кадрів відео "Чорнобильська катастрофа". Діти також переглянули відео "Що означає слово "екологія", "Бережіть природу", "Екологічний бумеранг" та "Глобальні проблеми людства". Взяли участь в екологічній вікторині "Природолюби", грали в гру "Відгадайка", "Четвертий зайвий" та "Запитання - відповідь". Дітей познайоми з книгами, які вони взяли додому,  тому що, для того, щоб берегти природу треба багато про неї знати і любити її.

вівторок, 19 квітня 2016 р.

Цей дивний світ - бібліотека

          Книги в житті людини займають особливе місце: це наші помічники, порадники, друзі, супутники навчання і дозвілля. В бібліотеці зібрані довідники, словники, підручники, енциклопедії,  художні твори, періодика. Тисячі томів чекають  своїх допитливих читачів, щоб донести до них мудрість століть, сучасні знання, надбання багатьох поколінь. Сучасна бібліотека - це не тільки друковані видання. До послуг користувачів - комп'ютери, підключені до Інтернету,  виставки-інсталяції про минуле й сучасне життя, архівні і краєзнавчі матеріали, експозиції, стенди, тематичні куточки, різноманітні зони, заняття клубів за інтересами.
      В бібліотеці можна поспілкуватись з друзями, презентувати  свій вірш, виставити малюнок чи вироби з дерева, вишивку чи витинанку...  
          Познайомитись з бібліотекою зблизька  прийшли учні 7-А класу ЗОШ №1 зі своєю учителькою англійської мови  Данилевською Галиною Яківною. Допитливі школярі  знайомились з книжковими виставками, новими надходженнями, періодичними виданнями. Якщо бібліотека для дітей для них   близька і знайома, то  поріг бібліотеки для дорослих дехто переступив вперше.  Вони схилили голови в пошані перед фотографіями   земляків, які загинули в зоні АТО . Так знайомились зі стендом-меморіалом "АТО: герої не вмирають". Згадали  уродженців району, що в роки Другої світової війни отримали найвищі нагороди, переступивши поріг  фронтової землянки. Пригадали імена і твори письменників Христинівщини,  ставши відвідувачами літературного музею. Вгадували  призначення речей старовинного вжитку в народознавчій світлиці "Берегиня". Не всі  школярі уже знають для чого в господарстві рогачі, коцюба чи рубель. Зате всі дівчатка охоче погойдали люльку з лялькою.
      Семикласники виявились допитливими  відвідувачами бібліотеки. Вони роздивлялись книжкові виставки, книги, розпитували про роботу книгозбірні. Зараз наша  бібліотека приймає участь в проекті "Український Донбас" і юні христинівчани виявили зацікавленість і бажання  стати його активними  учасниками. Вони хочуть розповісти своїм ровесникам  на сході України про себе, рідне місто, свої мрії, прочитати вірші улюблених поетів.  Тож і до бібліотеки вони приходитимуть частіше.
      Ми хочемо, щоб кожен житель нашого міста знайшов у нашій бібліотеці щось цікаве і корисне для себе.       






Найкращий читач - 2016 року

     Протягом усього життя ми не розлучаємось із книгою. Важко уявити сьогодні дитину без книжки. Книга - мудрий друг, який, не вміючи говорити, розповідає нам про незвичайні пригоди й подорожі, чудеса, навколишній світ. Книга - є першим помічником і порадником. Народна мудрість стверджує: "Хто багато читає, той багато знає". Не погодитися з цими словами не можна. Ці крилаті слова є девізом нашої бібліотеки.
     Ми знайомимось із книгами ще задовго до школи й не розлучаємось із ними впродовж усього життя. 
    В стінах  бібліотеки для дітей пройшли змагання любителів і шанувальників книги -  конкурс "Найкращий читач-2016 року". Цей конкурс вже став традиційним. Цього року 20 учасників  брали участь у всіх раундах конкурсу. У кожному раунді була можливість набрати певну кількість балів, які підраховувало журі. Після трьох раундів кожен із учасників  мав лише 3 хвилини для того, щоб представити свою улюблену книжку. Конкурсна програма була поділена на раунди для двох команд - 6 і 7 класів: "Розминка" для обох команд, конкурси "Заморочки з бочки", "Щасливий випадок", та конкурси "Літературна вікторина" та "Літературні тести", також був конкурс "Хто...хто...хто?"  та "Гра з буквами". Наші конкурсанти  зробили виставку-ситуацію власними руками з улюблених книг  під назвою "Цю книгу я візьму на безлюдний острів" та помандрували тенетами сайту Христинівської районної бібліотеки для дітей, взявшив участь у грі "Веб-мандрівник". 
     Перемогу здобули ті учасники, які показали свою ерудицію, знання літератури, тобто саме ті, кого ми можемо назвати "Найкращими читачами-2016 року". Це -  Кревсун Олександра - учениця 6-А класу СШ №2 , Кравченко Влад -  7-Б, СШ № 2, Коцюба Олександр - 7-А, СШ № 2. Переможці нагороджені грамотами та подарунками.