Омита кров'ю героїчна дата

    72 роки минає з того часу, коли багатостраждальна земля  України була звільнена від нацистських загарбників. Довгих і страшних 40 місяців українська земля  стогнала від окупантів, які вкрили її пожежами і шибеницями,  згарищами і руїнами, оповили колючим дротом концтаборів, полили кров'ю і сльозами доросли і дітей.  Не мирились українці з окупантами,  підіймаючи на боротьбу  своїх патріотів.
     Бої на  землі Кобзаря і Каменяра  були жорстокими і кровопролитними - не хотіли  вороги віддавати наші родючі землі, корисні копалини, порти і ліси. Майже половина стратегічних  операцій  ІІ-ї світової війни відбулись на українських землях. Бої за Київ і Донбас, Одесу і Харків, Севастополь і Карпати, Корсунь-Шевченківська і Умансько-Батошанська операції довели, що наші солдати, мужні і сміливі, готові віддати своє життя за визволення  земель, які заповіли нам наші прадіди. В боях за Україну брали участь 54 армії Збройних Сил  нашої країни. Українсько-німецький фронт сягав 4,5 тисячі кілометрів. Він був вирішальним у системі  фронтів  тієї війни. В різні періоди на ньому було сконцентровано від 56% до 76% загальної кількості  дивізій вермахту. 607 з них знайшли свій безславний кінець саме на українських землях,  толі як на інших фронтах зазнали поразки 176 німецьких дивізій.
     Пройшли роки й десятиліття, пішли в небуття багато фронтовиків і очевидців тих буремних подій, але ми повинні пам'ятати  подвиг солдатів і офіцерів, підпільників і партизанів, працівників тилу і культури, які внесли свій вклад у загальну перемогу над ненависним ворогом.
     Віддаючи шану  героям, які 72 роки тому звільнили Україну від  нацистських окупантів, в бібліотеках району організовано книжкові виставки "Їх подвиги славні в віках,  їх славою горді нащадки", "Бої на землі Тараса", проводяться  історичні  читання,  інформаційні години, уроки мужності,  години історичної правди, відеоперегляди військової хроніки тощо.
       Пам'ять  про той подвиг житиме вічно,  герої тих боїв, їх мужність і героїзм  є прикладом для сьогоднішніх захисників України.

Полудень осені -жовтня середина

  Заквітувала  бібліотека вишиванками, терновими хустками, наповнилась сміхом і голосами ти, хто прийшов на жовтневе засідання клубу "Надвечір'я".  Для кожної людини є місця, де цікаво проводити час, спілкуючись з друзями. Для нас, закоханих у гарну пісню, рідну мову, влучне слово, таким місцем є районна бібліотека,  яка радо і гостинно відчиняє перед нами свої двері. Кожне засідання  несе якусь цікаву інформацію, дарує хвилини  спілкування, дає змогу обмінятись думками, поділитись спогадами і мріями.
        Жовтневе засідання було приурочене великому святу, яке споконвіку люблять і шанують українці  - дню Покрови Пресвятої Богородиці. Культ Покрови в Україні особливий.   Уже закінчувався  хліборобський цикл робіт.  Починався час відпочинку,  і  все частіше лунала весільна музика. Рідні благословляли молоді пари на щасливе  спільне життя, аби не переводився український рід.
          Провідний  бібліотекар читального залу Світлана Кулеша  розповіла про звичаї, обряди, вірування, прикмети нашого народу, які пов'язані  з цим святом. Присутні  члени клубу доповнювали цю розповідь своїми спогадами і спостереженнями, читали вірші і прозу та співали задушевних пісень: "Стоїть козак на Чорній кручі", "Ой розвивайся, сухий дубе", "Гуляє козак весілля", "Ой у саду, у садочку".
        Цей день в Україні - особливий. Це ще й день козацтва і день захисника України. Наші шановні ветерани - члени клубу неабиякі знавці  козацтва, його історії, звичаїв, гетьманів. Це показали їх відповіді на питання  вікторини "Козацька кмітливість". Вони  знають, як утворились козацькі поселення,  як виникла головна фортеця Січі, які лицарські чесноти були у козаків тощо.
    Споконвіку шанував наш народ своїх захисників, які боронили свою землю від поневолювачів і загарбників. Так і цього разу  відвідувачі бібліотеки вшанували героїв, що в різні часи  ставали і стають на  захист свого народу і своєї землі.
      Засідання клубу закінчилось, але попереду в нас іще багато зустрічей, які будуть, віримо, цікавими , змістовними, веселими.
   
    

Осяяна славою подвигів

              Коли Бог розселяв по світу, українцям  дістався чудовий куточок землі з родючими землями, квітучими садами, багатими надрами, чудовою природою.  Але так сталось, що нашим предкам доводилось весь час боронити  свою землю, политу  потом тих, хто її обробляв. Хлібороби і ковалі, шевці  і бондарі, кравці і пасічники  не раз брали зброю в руки, щоб дати відсіч  тим, хто хотів загарбати нашу землю. Захист своєї  Вітчизни від зазіхань  з боку тих, хто намагався  загрожувати  державним засадам країни - свята справа. Вона вимагає від вояків  сміливості, честі, відваги,  великої  самопожертви. Не один раз  українська земля  закликала своїх синів стати на її захист. І завжди ці заклики до оборони рідного краю були почуті.
       Ми - нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, які вкрили себе славою безстрашних героїв, справжніх  патріотів України. Козацтву належить особливе місце в героїчному минулому та історичній пам'яті  українського народу. Саме козацтво було  тією силою, яка      впливала на  історію України минулих століть.
       Відгомоніли  століття з того часу, як в пониззі Дніпра, за його порогами вольнолюбиві лицарі заснували Запорізьку Січ. Їх славу і подвиги народ оспівав  у думах, піснях, легендах. А вони своїм нащадкам передали любов до рідної землі, до волі і незалежності,  хоробрість та мужність. Саме такими  були ті патріоти, які  в  буремні роки революцій, що котились Україною, відстоювали  свободу, цілісність і соборність нашої держави.
      Напередодні триєдиного свята українського народу -Покрови Пресвятої Богородиці, дня козацтва та Дня Української Армії, в міській ЗОШ №1 пройшов усний  журнал "За Україну, за її волю, за честь і волю". Провели його працівники центральної бібліотеки, районної бібліотеки для дітей, члени клубу "Патріот" (керівник Ж.В.Новицька).
       Красномовні назви сторінок відобразили історичний шлях Української Армії:
              -"Козацькому роду нема переводу";
              -"Україна в горнилі революцій";
              -"Україна в полум'ї війни"
              -""Герої нашого часу".
    Старшокласники підготували цікаві і змістовні розповіді по кожній сторінці усного журналу, показавши свої знання і ерудицію.
       Бібліотечні працівники  підготували розповідь про наших земляків-патріотів, які загинули, відстоюючи цілісність священних рубежів  нашої держави. Ми пам'ятаємо їх імена: Дмитро Кузьмін, Богдан Каравайський, Дмитро  Георгієв, Микола Кобринюк, Сергій  Попик,  Олег Євич, Богдан  Ялинчук. Вічна слава героям, які віддали своє життя за вільну Україну.
      Молоді христинівчани, зокрема учні  ЗОШ№1, ростуть патріотами своєї землі, своєї Вітчизни. Їм є в кого вчитись  любити свій край, свій народ, свою Батьківщину.
       Хоч нині неспокійно в  нашому спільному домі, але ніхто не здолає дух українців.
                                      Клянемось Богом, Україно,
                                      Що вмремо, та не підемо в ярмо.
                                      Дух, воскреслий з темної руїни,
                                      На наругу в рабство не дамо!

         

Рівняючись на справжніх патріотів України

         Українці - це патріоти, захисники своєї землі. Велика і неосяжна наша держава. Тут кожна грудочка землі - священна, бо полита кров'ю і потом  наших захисників і оборонців. В гайдамацьких сіряках, в козацьких свитках, в військовій формі, під козацькими малиновими чи державними жовто-блакитними прапорами  вони відстоювали  свободу українського народу.
        Під час  урочистостей, присвячених Дню Української Армії, районна бібліотека  організувала книжково-документальну виставку-інсталяцію "На варті миру й щастя України".
На ній представлені книги, документи, статті з періодики, видавнича продукція бібліотеки, які розповідають про етапи становлення Української Армії. Окремий її розділ присвячений українським козакам - славним лицарям і захисникам України.
       Україна знає багато героїв, які  захищали її землі. Золотими сторінками слави вона вписує імена  сучасних патріотів, які змушені, як і їх предки, захищати  свою землю. Серед них -  багато  наших земляків. Болем  і сумом, вдячністю за мужність відгуються в наших серцях імена Дмитра Кузьмина, Богдана Каравайського, Дмитра Георгієва, Миколи Кобринюка, Сергія Попика, Володимира Олійника, Олега Євича і Богдана Ялинчука, які віддали своє ще зовсім юне життя за свободу України. Перед їхніми портретами - поминальні лампадки і живі квіти, як данина нашої пам'яті і вдячності.
      Бібліотекарі  збирають матеріали про наших патріотів: статті, світлини, спогади, документи, які систематизуємо в  арт-буках, інфотеках.  Весь цей матеріал допоможе зберегти  правдиву інформацію про події і людей-патріотів, які творять  сучасну історію.
      Наша виставка знайшла схвальний відгук у тих, кого зацікавили ці  матеріали. Ми і надалі будемо продовжувати цю роботу, яка допоможе  нашим користувачам краще  знати  і історію, і сьогодення.

Христинівський герой з передової

           Христинівчани завжди були патріотами, охоронцями своєї Батьківщини, які   захищали  Україну від тих, хто зазіхав на наші землі. Адже ця земля   полита кров'ю і потом  наших  дідів і прадідів. Вони  передали нам свій священний наказ: "Україна - понад усе". 
          Козаки і гайдамаки, бійці і партизани не шкодували свого життя у борні за мир і  спокій нашого народу. Так уже склалось, що  сучасні молоді  наші патріоти зі зброєю в руках відстоюють незалежність і цілісність України. Серед них і наші земляки, для яких  не байдужа доля України, а отже і доля наших нащадків.
       Нещодавно гостем бібліотеки був наш земляк, випускник міської школи №2, десантник, учасник АТО Гончарук Василь Григорович.
       Високий, кремезний, сильний, впевнений у своїх вчинках, мужній воїн, батько маленької донечки  був небагатослівним. Воювати йому довелось в гарячих точках Донецької області. Там він став справжнім чоловіком, який цінує життя, солдатську дружбу, взаємовиручку і допомогу. Він - представник тих, ким ми з гордістю можемо пишатись і ставити за приклад молоді. Василь Григорович знову  йде служити  до Української Армії, підписавши контракт. Бажаємо йому і його бойовим побратимам здоров'я, швидкої перемоги над ворогом і щасливого повернення  додому. Хай запанує мир на нашій багатостраждальній землі. А ми будемо з вдячністю пам'ятати тих, хто  воював за те, щоб Україна була вільною, незалежною і соборною.