Казковий дивосвіт

З дітьми та вихователькою, Пташник Тетяною Афанасівною дитячого садочка №1,була проведена бібліоігротека "Мандрівка осіннім лісом".
Дітей ознайомили з навколишнім світом та природою.
Діти розповідали вірші про природу,розгадували загадки,також переглянули мультфільми:
"Хом'як-мовчун", "Осінні дні Вінні Пуха", "Бегемотик-Пустунчик" та інщі.

В день, коли вигнали з України нацистів...

       Українці, вивчаючи історію своєї держави, переглядають  не тільки події минулого, а по-новому усвідомлюють їх. До таких  дат належить і 28 жовтня 1944 року, коли з нашої землі вигнали нацистів.   Попереду були роки боротьби за незалежність України. Але на  на території України вже не господарювали нацистські окупанти, не встановлювали концтабори, не розстрілювали людей за непокору "новому порядку", не вивозили з молодь на примусові роботи, не грабували музеї, не влаштовували гетто.
      Ми пам'ятаємо героїв, які боролись з нацистами, вклоняємось їх подвигу, розповідаємо користувачам бібліотек про події того часу. 
     З книжково-документальною виставкою "Горіла в полум'ї земля, була у вогні Вкраїнонька моя" працівники центральної бібліотеки прийняли участь у меморіальних заходах, присвячених цій даті.

Сандармох - болюча рана України

   

Сандармох – лісове урочище в Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія, за 19 км від м. Медвеж’єгорськ, неподалік міста Повенець. Урочище Сандармох у Медвеж’єгорському районі Республіки Карелія стало місцем поховання для в’язнів Соловецьких таборів, яких знищували на материку, а також в’язнів Біломорсько-Балтійського каналу. Там на площі 10 гектарів у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. 27 жовтня, а також 1-4 листопада 1937 року тут розстріляли 1111 осіб, серед яких 170 українців. Це – письменники, вчені, актори. Серед убитих – священик з Ватикану, який збирав дані про порушення прав людини в Радянському Союзі, видатні майстри культури, вчені, військові, державні діячі, священнослужителі з країн, окупованих СРСР, 198 осіб – вихідці з України, зокрема митці Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, професори-історики Олександр Бадан-Яворенко, Сергій Грушевський, Володимир Чехівський, письменник та міністр освіти УНР Антін Крушельницький. Жертвами НКВС були переважно спецпоселенці та в’язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителі навколишніх сіл.
   Всього виявлено  256 розстрільних ям, в яких обірвалось життя патріотів, талановитих людей, нескорених бійців. Пішли в небуття мрії, плани, ненаписані твори мистецтва, непобудовані  шедеври архітектури, нестворені сім'ї, ненароджені діти.
   Весь світ, вся Україна вшановують жертви тих страшних подій. Розповідає про те страшну і болючу рану в історії і серці України і наша бібліотека. Для користувачів організована книжково-документальна виставка "Розстріляний цвіт України". Проводяться інтернет-години, уроки історичної правди.
      Роки не зітруть з пам'яті народу страшних і трагічних сторінок. Нащадки повинні знати правду про минуле нашої багатостраждальної Батьківщини.
       

Щоб не стати жертвою "тихого полювання"

  Чарівна пора прийшла до нас. Осінь не тільки гарна і мальовнича, надихає поетів, художників, композиторів, вона дарує нам свої багатства.  Серед її дарів і гриби. Є багато людей, які захоплюються їх збиранням. Хтось на продаж, хтось до власного столу. А ЗМІ розповідають про отруєння, смерть людей, які причастились грибами.
     Щоб не стати жертвою "тихого полювання",  бібліотечні працівники розповідають про гриби , про те, де їх краще не збирати, як відрізнити їстивні від отруйних, як  уникнути страшних наслідків.
      Тож нехай до кошика наших потрапляють тільки хороші гриби , які їстимемо із задоволенням  і користю для здоров'я.             

Мандруємо Україною

Україна - надзвичайно гарна і мальовнича країна. Тисячі  туристів з усього світу приїжджають  помилуватися нашими краєвидами, познайомитись з нашою історією. Ми знайомимо користувачів бібліотек  з такими містами, розповідаємо про них. А цього  жовтневого дня працівники  культури, серед яких були і бібліотекарі стали туристами.  Поїздку нам організував РК профспілки працівників культури, за що ми йому вдячні. Маршрут  ліг в Кам'янець-Подільський. Ми отримали такий заряд знань історії, патріотизму, любові до України, що словами не передати.  Дух захоплювало від побаченого і почутого.

    Тепер своїм користувачам ми  розповідаємо про це славне місто, про його історію і його героїв ми показуємо і фотографії, які ми привезли з тієї мандрівки.

   Цю гарну традицію ми хочемо продовжити і вже вибираємо маршрут на наступний рік.

Чорна дата в історії України

       Історія України сплетена з трагічних і героїчних сторінок. Скільки було пролито крові героїв, які виборювали свободу і незалежність рідної землі. А скільки сліз і безневинних жертв  довелось заплатити  нашому народу за право бути  українцями. Тоталітарному режиму було мало концтаборів, тюрем, вони ще видумали департації цілих народів. Беззахисних людей цілими сім'ями за кілька годин виганяли з рідних домівок, вантажили в товарні вагони і везли в Сибір, в тундру. Без теплого одягу і харчів, без медичної допомоги були діти, хворі, вагітні.
    Саме в таких умовах опинились тисячі українців із Західних областей України, яких 21 жовтня 1947 року  вивезли з рідних місць. Сибір велика, там місця всім вистачить. Так думали ті керівники колишнього СРСР, які розробили і втілили в життя операцію "Захід".  Їх піддавали  таким страшним умовам за зв'язок із загонами УПА.  70 років кровоточить ця рана в серцях  тих виселенців, їх дітей і внуків. Розповідає про ті страшні події і районна бібліотека. Для цього організували книжкову виставку  "Операція "Захід" - злочин проти українців".  Проводяться уроки історичної правди, години пам'яті, історичні хронографи тощо.
       Люди повинні знати правду. І бібліотека в цьому їм допомагає.

Серце козаче йому від природи дано

                                                                                                     За батька, за неньку,
                                                                                                     За всю родину,
                                                                                                     За весь народ наш,
                                                                                                     За Україну.
     Саме такими словами пояснює своє перебування в зоні АТО наш земляк, випускник христинівської ЗОШ №2  Василь Григорович Гончарук, зустріч з яким відбулася в районній бібліотеці напередодні Дня Захисників України.
     Молодий чоловік, батько маленької донечки Іванки , пройшов випробовування в зоні АТО. Не з чужих слів він знає, що таке вибухи, стрілянина, смерть. Але в таких умовах  проявляється характер людей, їх справжнє обличчя. Там, на передовій, як найвищі цінності, шануються сміливість, чесність, саможертовність, взаємовиручка. Тільки справжній друг і побратим поділиться  гостинцями з дому, мріями про майбутнє, прикриє в бою, підставить плече допомоги у важку хвилину. Там цінуються не гроші, статки і маєтки, а людяність, відвага, чесність і відданість Україні. Адже на захист України стали лише справжні патріоти, які вболівають за майбутнє рідної землі. Він бачив розбиті будинки, спалені ниви, людей, які живуть у підвалах.  І стоять там наші хлопці, щоб зупинити ворога, не дати їм ні шматочка нашої землі. Тому нам потрібні перемога і мир.
     Василь Григорович - знавець  історії України, добра знає минуле своєї Батьківщини. Цікавиться книгами Василя Шкляра, який  висвітлює минуле в світлі документів, які  не так давно були нам невідомі. Книгу про повстанців Холодного Яру він взяв із собою на передову, де її прочитав не один воїн.
    Високий, сильний десантник, учасник бойових дій в АТО, він тримав щойно отриману подяку районного комісара. Розповів про той бойовий дух своїх побратимів, який іде із самих сердець, підтримує їх у важку хвилину, вселяє віру в перемогу.  Василь Григорович знову їде на передову, бо розуміє, що його знання, уміння потрібні тим, хто стоїть у першій лінії  захисників України.
    Ми віримо, що завдяки нашим солдатам, нашим захисникам, скоро в Україні наступить мир, запанує таке життя, за яке воюють наші вчорашні робітники, держслужбовці, лікарі і священники.

Козацький дух живе у наших серцях.

          Ми всі - нащадки славних козаків, які своєю мужністю, сміливістю, гордою вдачею, незламною волею прославили Україну. Вони були сильні і чесні, хоробрі і відважні, а головне вони були вільними, боролись з поневолювачами, понад усе любили рідний край. І цю любов вони передали нам.
         Розповідаючи про борців за волю України, в бібліотечні працівники організували книжкові виставки, проводять змістовні масові заходи: патріотичні читання,  години історичної пам'яті, конкурси знавців тощо. Гідними нащадками  козаків були і захисники української державності в роки Української Революції, сторіччя якої відзначає наш народ.
      Так сталось, що наші воїни змушені відстоювати цілісність українських земель і в наші дні - на сході України вирішується  питання незалежності нашої країни.
       З часів козаччини  особливою повагою користувалась ікона Покрови Пресвятої Богородиці. Її брали козаки в походи, їх поклонялись, дякуючи за спасіння, за перемоги.
       Тому й символічно, що у день Святої Покрови Україна відзначає і день козацтва і день захисника України. В цей день ми схиляємось в пошані перед тими, хто в різні часи зі зброєю в руках  відстоював нашу волю, свободу і мир.
       Районна бібліотека  прийняла участь у урочистостях, присвячених цим святам,  представивши виставку-інсталяцію "Мужність і відвага крізь віки". На ній зібраний матеріал, який розповідає про тих, хто стояв на варті життя і миру в Україні, починаючи з часів Київської Русі і до наших днів. Окремий стенд присвячений героям-христинівчанам, які загинули в зоні АТО. Квіти, вишиті рушники, ікона Покрови Божої Матері, хліб, поминальні лампадки, маки, пучки калини, як кров героїв, і віти верби, як сум за полеглими і живі квіти покрови, як символ вічності і життя - все це прикрашало нашу виставку. Біля неї зупинялись молоді христинівчани, сивочолі ветерани, воїни-атовці, юні козачата з козацького класу, батьки і друзі загиблих патріотів.
     Пройдуть роки, а в пам'яті народу завжди житимуть ті, хто любив і захищав Україну, її волю, її свободу, її незалежність.Адже козацький дух споконвіку не гнувся.