пʼятницю, 30 листопада 2018 р.

З думою про рідний край

     Читачі Христинівщини матимуть змогу познайомитись з книгою Володимира Чорного "Облога. Від Переяслова й донині". Саме під такою назвою побачила світ  підготовлена  Генеральною дирекцією з обслуговування іноземних представництв книга відомого дипломата і журналіста, громадсько-політичного діяча. Автор розпочинає свою оповідь із рідного села Івангород і переводить її в контекст  всеукраїнської історії. Це роздуми про непросте минуле й сучасне нашої країни, народу і простої людини. Понад 660  сторінок  книги насичені маловідомими  широкому загалу  фактами, що в поєднанні з особистими оцінками  дають читачеві змогу глибше усвідомити  смисл наших змагань за гідне майбутнє української нації.
 Автор приділив велику увагу  сумним сторінкам нашої історії війнам, голодоморам,  негативним   наслідкам так званого стратегічного партнерства з Росією. Випливає висновок, що Москва, розв'язавши війну проти України всупереч міжнародному праву, нав'язує світу  конфліктний, антинародний варіант співіснування, який супроводжується  величезними матеріальними збитками,  людськими втратами. Така злочинна поведінка Росії засуджується світовою громадськістю, включаючи ООН.  Навряд чи в майбутньому  народ Росії  вибачить і Кремлю, і його  одіозному лідеру те, що вони по-зрадницькому  знищили образ великої країни, який віками ліпили найвидатніші  апологети "русского мира", замінивши його  тепер заслуженим синонімом - агресор.
       В книзі вперше подаються всі доступні і, навряд чи повні, списки жертв Голодомору, політичних репресій, Другої світової війни по селу Івангород -понад 500 осіб, що складає більше половини  мешканців теперішнього села. Це тільки по одному населеному пункту!
       З належною коректністю  розповідається про видатних вихідців Христинівщини, почесним громадянином якого є автор, -драматурга О.Корнійчука, міністра культури Р.Бабійчука, генералів В. Радецького і І. Смешка...
       Нарис "Шекспір із нашого села" - про найвизначнішу сільську знаменитість - перекладача  світової літератури, зокрема усіх сонетів Шекспіра,- Дмитра Паламарчука.    Він -   син розстріляного в Уманській тюрмі після втечі з Сибіру Хоми Паламарчука, який знався В.Винниченком, М.Міхновським, С.Петлюрою. Сам Дмитро, колишній воїн Червоної  армії опинився в полоні, згодом очолив загін УПА. За це він відбув 10 років в північній Інті Комі АРСР. Працював у шахтах і на лісорозробках в компанії з патріархом  перекладацького цеху Г.Кочуром та іншими видатними  особистостями .
      Розмаїтий букет спогадів, інтерв'ю та документів про радянську дійсність з "присмаком" латвійського, казахського та якутського досвіду - це і є те, з чим однокурсник В'ячеслава Чорновола вийшов на суд читача.
    Передаючи в дарунок бібліотекам району свій результат багаторічної праці, Володимир  Лазарович зазначив, що  тим любителям рідного краю, кого зацікавила ця книга, можуть  звертатись у Іваногородську сільську або шкільну бібліотеку та в центральні районні бібліотеки
     Ми вдячні Володимиру Лазаровичу за його працю, любов до рідної землі, за позицію патріота України. Зичимо йому довгих років життя, здоров'я, енергії, творчої наснаги.

вівторок, 27 листопада 2018 р.

Всеукраїнська акція дарування книг для бібліотек

     Українці - люди щирі, привітні, добрі,чесні, трудолюбиві і щедрі. Це вкотре довели користувачі бібліотек, які в рамках акції "Щедрий вівторок" подарували книги до книгозбірень.

понеділок, 26 листопада 2018 р.

Пам'яті жертв голодомору

       Споконвіку Українські землі, щедрі і родючі годували тих, хто працював на них.Колосилися поля жита, пшениці, гречки, вівса. Люди мали вдосталь хліба, господині пекли пиріжки, варили каші, вареники, галушки. Українська кухня була щедрою, смачною, ситною. А потім у селян вигребли урожай до зернини. В Україну прийшов страшний голод, який забрав мільйони людських життів. Падали селяни, мов підкошене жито, благаючи хоч шматочок хліба. Вмирали дорослі і старі, а найстрашніше - вмирали діти. Така трагедія була в Україні всього лише 85 років тому...
      Донести людям правду про ті страшні події - одне із завдань бібліотекарів. В бібліотеках району зібрані списки померлих, спогади очевидців, копії документів, які розповідають про страшні дні голоду і знущань можновладців. Організовані книжкові виставки, проводяться години пам'яті уроки історичної правди, години жалоби тощо.
      Бібліотечні працівники прийняли участь у мітингах-реквіємах. Директор ЦБС  Р.В.Шумовська  була ведучою жалобної години в рацентрі.
       Ми повинні пам'ятати ті страшні події, розповідати про них молоді, щоб страхіття голодомору ніколи більше не прийшло в Україну.



Ікона пам'яті нашим землякам-героям

   Схиляючи голови в глибокій шані і жалобі, всі христинівчани з вдячністю бережуть імена наших  патріотів, які віддали своє життя за цілісність і недоторканість українських земель.
       21 листопада в день Гідності і Свободи в день, коли православний світ вшановує святого Михайла, покровителя воїнів,   в районній бібліотеці відбувся вечір вшанування  "Навіки житимуть в серцях".
       Багата славетними іменами українська історія, серед яких мужні козаки, гетьмани, полководці, борці за волю і незалежність України. До них приєднались  герої Небесної Сотні та патріоти, які захищають волю і незалежність України.
      Війна, яка точиться на сході України, забирає життя молодих патріотів. Гірка біда прийшла і в наш район.  В боях за честь і достоїнство свого народу загинули наші земляки: Дмитро Кузьмін, Богдан Каравайський, Дмитро Георгієв, Микола Кобринюк, Сергій Попик, Володимир Олійник, Олег Євич, Богдан Ялинчук, Юрій Маслюченко.
       Присутні вшанували пам'ять героїв хвилиною мовчання.
       Дівчина - Україна (Її роль виконала бібліотекар Олена Панасенко) розповіла про страждання, які принесла нашому народу ця війна,  про героїв, які стали на захист свого народу, своєї Батьківщини. Низько-низько схиляється в пошані перед мамами і рідними наших героїв, які стали ангелами. Адже місія ангела - вберегти, підтримати,  попередити. Саме нашим воїнам - ангелам ми живемо, працюємо, мріємо.
         На зібранні були присутні: міський голова М.М.Наконечний,  перший заступник голови Христинівської РДА В.Г.Валюк,  заступник голови РДА  Л.І. Федичканич, заступник голови районної ради Т.С.Терещук, працівники  РДА та районної ради, редактор районної газети "Трибуна хлібороба", рідні загиблих воїнів, козацький клас ЗОШ №1 (кер.Видай О.В.), члени  кулбу "Патріот" (кер.Новицька Ж.В.), керівник пошукового загону  "Юність" Л.М.Калиндрузь.
      " Ікона пам'яті" - так називається Всеукраїнський  проект, який покликаний  вшанувати тих, хто за незалежність України віддав своє життя. Про цей проект розповіла директор ЦБС Р.В.Шумовська. Вона зазначила, що керівник пошукового загону "Юність" Л.М.Калиндрузь співпрацювала з керівниками цього проекту. Завдяки їй такі ікони отримали рідні загиблих героїв, які навчались у міських школах. Бібліотека взяла на себе місію вшанувати також і тих воїнів, що проживали в селах району.
         Л.І.Терещук в своєму виступі розповіла про події Революції Гідності, про вшанування героїв-патріотів України.














        Проект створила  італійська скульпторка,українка за походженням Олена Карамушка.  Ці барельєфи - її біль та переживання за події в Україні,-  розповідає в соцмережах керівник проекту Олександра Андрущенко. Виготовляються ікони власноруч, силами волонтерів, в місті Васильків. Волонтери говорять: "Це наш спосіб пам'ятати, якою ціною здобуваємо мир в Україні".  Кожна ікона сертифікована, має свій порядковий номер на звороті.Ці барельєфи називаються "Іконами пам'яті", бо на них, як і на іконах, все говорить  мовою символів. Ми бачимо дві  дорогі для кожного українця книги: "Біблію" і "Кобзар".  Біблія несе слово Боже, вона формувала наші моральні цінності. А "Кобзар" сформував нас як націю, він дає усвідомити, що ми українці. У центрі зображена  жінка в образі матері, яка пригорнула до себе воїна. Свічка на барельєфі - це пам'ять. Пам'ять про  про наших загиблих хлопців. Вони - справжні герої, бо віддали найцінніше - своє життя. Збоку  викарбувані слова:"Герої не вмирають. Вони стають сузір'ями і тримають для нас небо".
 Імена наших славних патріотів відомі кожному жителю Христинівщини. На екрані - їх фотографії - дитинство, школа, юність, служба у війську, фотографії з передової: у камуфляжі, з бойовими побратимами...Іще живі... Такими вони житимуть в серцях і пам'яті тих, хто їх знав, за кого вони йшли в бій, за кого віддали життя...
      Ведучі вечора  Карина Томачук і Світлана Кулеша розповіли про той короткий життєвий шлях, який пройшли наші герої-земляки. Їх виступи доповнили старшокласники ЗОШ№1 Ольга Когут, Настя Ткаченко, Настя Демницька, Максим Вараниця, Олександра Кулібаба, Наталя Заверюха, які читали вірші, спогади про героїв, їх подвиг і патріотів, які боронять Україну від посягань ворога. А юні  Ксюша Руденька і Денис  Тімофеєв  розчулили присутніх своїми виступами про вдячність героям за життя.
      Ікони пам'яті рідним загиблих героїв вручили Т.С.Терещук І Л.І.Федичканич.
      Вечір був наповнений теплими словами, сльозами, спогадами і вірою в те, що на вільній незалежній українській землі буде мир, добро і справедливість.
   

середу, 7 листопада 2018 р.

Осінній бал чарівної краси

       За вікном осінь. По-різному ми її називаємо - холодною, золотою, щедрою, дощовою, розкішною. Але як би там не було, осінь - це прекрасна пора року, яка надихає поетів, художників, композиторів, дизайнерів на нові роботи. Осінь доторкнулася дерев своїм барвистим крилом, пролетіла над землею у яскравому вбранні, з якого ніжно спадали кольорові нитки, що золотили крони дерев. Останні клаптики літа падають додолу. Осіння магія змішує кольори, тепло і холод, дощ і вітер і неначе майстер-живописець вимальовує неперевершені картини, веде у відкрите море краси, відчуттів. Можна годинами спостерігати за неквапливим танцем листя, яке показує свою виставу лише кілька днів на рік. Милуватися кожною гілочкою, кожною травинкою, кожною квіточкою а також читати поезію про цю пору року вийшли бібліотекарі із своїми читачами - дітьми у парк.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині,
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
Вслухайтесь в ці чарівні поетичні слова і ви неодмінно пригадаєте початок осені. Тихим кроком ступає осінь по гаях і лісах. У мереживі дерев виграє невидимий оркестр, пари легко кружляють, розходяться, утворюють нові пари, що знову виконують дивовижні па, виринаючи з океану мрій та фантазій.