" А в тій кузні коваль клепле..." Рядки цього вірша знайомі всім нам ще зі шкільних літ. Ще в дитинстві ми знайомимось з казками Івана Франка, його твори вчать цінувати правду, чесність, людську працю.
Його твори народилися з пилинки вогню, божественна клітинка якого залетіла з батьківської кувалди ще в юне серце майбутнього поета, спалахнула вогнищем любові до народу, прагненням волі і свободи, заполонила його бентежну душу. Його любов до народу обернула їх у безліч світил, які світять народу і досі. В тій іскрі спресувався національний і соціальний біль українського народу, який ліг на папір геніальними віршами, оповіданнями, казками, повістями, драмами, публіцистичними творами.
Іван Якович Франко - талант, незрівнянний за своєю багатогранністю і могутнім інтелектом навіть серед найбільших умів людства. Його творча спадщина нараховує майже шість тисяч творів. Письменник і поет, критик і драматург, дослідник літератури і історик, філософ і фольклорист, етнограф і мовознавець, соціолог і економіст, він був першим публіцистом, журналістом, видавцем, одним із провідних діячів політичного життя свого часу. А жив він на межі ХІХ і ХХ століть, а то був непростий період в житті нашого народу.
Та й життя Івана Франка було наповнене не тільки приємними подіями. Але він ніколи не відокремлював себе від народної недолі, не замикався у власних стражданнях. Його серце було відкрите навіть в періоди важких життєвих подій.
У його творчості постійно виступали взаємозалежні сили: пісня і праця, книга і хліб. Пісня запалила в душі Франка вогник любові до фольклору, який постійно живив його творчість. У піснях черпав Франко духовні сили, мужність і поетичне натхнення. Вивченню цього напрямку його творчості присвячені такі масові заходи, проведені бібліотекою: літературно-музичний колаж "Пісне моя, ти сердечна дружина", урок-аукціон "Музичне життя творів Івана Франка".
Переважна більшість прихильників таланту знають йог як письменника, багатогранного і талановитого. Краще зрозуміти цю сторону його діяльності допоможуть відвідувачам бібліотеки літературні години, поетичні вернісажі, вечори, усні журнали: "Лірика мужності і патріотичного гніву", "Слово - правдива іскра Франка - Прометея", "Тисячострунна арфа велета духу".
Було в життя Івана Яковича Франка і кохання, велике і справжнє, чисте і світле, яке освітлювало його стражденне серце. Ліричні твори про це найніжніше людське почуття стали золотими сторінками світової літератури, багато з них стали піснями, що ввійшли до репертуару найвідоміших співаків. Цьому присвячені театралізовані години "Тричі мені являлася мені любов", "Драма закоханого серця", "Найніжніші почуття, обернені у слово".
Йому судилась доля незвичайна: син сільського коваля , він, завдяки таланту, винятковій твердості переконань, титанічній праці піднісся до вершин світового мистецтва. Він зумів відобразити у своїй творчості найглибші почуття, переживання і мрії українського народу.
Його твори народилися з пилинки вогню, божественна клітинка якого залетіла з батьківської кувалди ще в юне серце майбутнього поета, спалахнула вогнищем любові до народу, прагненням волі і свободи, заполонила його бентежну душу. Його любов до народу обернула їх у безліч світил, які світять народу і досі. В тій іскрі спресувався національний і соціальний біль українського народу, який ліг на папір геніальними віршами, оповіданнями, казками, повістями, драмами, публіцистичними творами.
Іван Якович Франко - талант, незрівнянний за своєю багатогранністю і могутнім інтелектом навіть серед найбільших умів людства. Його творча спадщина нараховує майже шість тисяч творів. Письменник і поет, критик і драматург, дослідник літератури і історик, філософ і фольклорист, етнограф і мовознавець, соціолог і економіст, він був першим публіцистом, журналістом, видавцем, одним із провідних діячів політичного життя свого часу. А жив він на межі ХІХ і ХХ століть, а то був непростий період в житті нашого народу.
Та й життя Івана Франка було наповнене не тільки приємними подіями. Але він ніколи не відокремлював себе від народної недолі, не замикався у власних стражданнях. Його серце було відкрите навіть в періоди важких життєвих подій.
У його творчості постійно виступали взаємозалежні сили: пісня і праця, книга і хліб. Пісня запалила в душі Франка вогник любові до фольклору, який постійно живив його творчість. У піснях черпав Франко духовні сили, мужність і поетичне натхнення. Вивченню цього напрямку його творчості присвячені такі масові заходи, проведені бібліотекою: літературно-музичний колаж "Пісне моя, ти сердечна дружина", урок-аукціон "Музичне життя творів Івана Франка".
Переважна більшість прихильників таланту знають йог як письменника, багатогранного і талановитого. Краще зрозуміти цю сторону його діяльності допоможуть відвідувачам бібліотеки літературні години, поетичні вернісажі, вечори, усні журнали: "Лірика мужності і патріотичного гніву", "Слово - правдива іскра Франка - Прометея", "Тисячострунна арфа велета духу".
Було в життя Івана Яковича Франка і кохання, велике і справжнє, чисте і світле, яке освітлювало його стражденне серце. Ліричні твори про це найніжніше людське почуття стали золотими сторінками світової літератури, багато з них стали піснями, що ввійшли до репертуару найвідоміших співаків. Цьому присвячені театралізовані години "Тричі мені являлася мені любов", "Драма закоханого серця", "Найніжніші почуття, обернені у слово".
Йому судилась доля незвичайна: син сільського коваля , він, завдяки таланту, винятковій твердості переконань, титанічній праці піднісся до вершин світового мистецтва. Він зумів відобразити у своїй творчості найглибші почуття, переживання і мрії українського народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар