Література рідного краю.

                    Той, хто творить добро, творить саме життя. 
Черкащина має унікальні літературні  традиції. Наш край здавна був щедрим на літературні таланти. Ознайомитися із творами письменників Черкащини до районної бібліотеки для дітей, на урок літератури, прийшли учні 8-А класу міської школи №1 із учителькою української мови і літератури - Валентиною Олександрівною Бортник. Дружба Валентини Олександрівни з бібліотекою багаторічна. До уроку бібліотекарі підготували книжкову виставку-галявину "Той, хто творить добро, творить саме життя" - виставка присвячена відомим землякам-майстрам прозового і поетичного слова - Марині Павленко, Валентині Коваленко та Василю Слободянику. Огляд виставки зробила бібліотекар Г.Ф.Шаповал. Творчість цих письменників і поетів є актуальною у нашому сьогоденні. На уроці діти познайомилися з творами, які навчать  бути добрими, вміти співчувати, долати труднощі, допомагати один одному. 

  Про сучасних дітей і для дітей пише Марина Павленко. В повісті "Миколчині історії" вона розповідає про життєву і водночас неймовірну історію справжньої дружби, яка змінює світ на краще. Ця книга вчить вірити, що за добро світ віддячує добром, і що диво таки станеться. Миколка від щирого серця сподівається, що на нього теж чекає гостинець від святого Миколая, ласкавого до всіх дітей. Дитинство - світ особливий: дерева у ньому величезні, незнайомі будинки - загадкові, а таємничі істоти можуть з'являтися будь-якої миті. Так вважає Марина Павленко, тому в своїй творчості вона мало відрізняє дорослу літературу від дитячої. Діти познайомилися з її книгами. Багато хто уже читав їх, а хто ще  не читав, то захоче прочитати.       Великий внесок у розвиток літературної спадщини Черкащини зробила Валентина Коваленко. Авторка більше десятка книг: «З любові» (1993), «Перевесла істин» (1996), «Приворот-зілля» (1998), «Вовчик» (1999), «Ненароджене сонце…» (2000), «Трунок Сварожого рога» (2002), «На осонні слова» (2004), «Перелесниця» (2006), «Поетичний гербарій» (2006). В її поезії є гуманні риси характеру українського народу-доброта і співчуття.  Її поезія чаруюча, жіночна, унікальна. Валентина Коваленко - одна з небагатьох поетес України, яка пише зоропоезію. Це поєднання мистецтва слова і зображення. Сильна жінка з романтичною душею та нестримним бажанням творити ніколи не зупиняється перед життєвими труднощами. «Я - лідер, тож прагну бути першою», - зізнається пані Валентина. Так і відбувається в її житті. Сьогодні вона мама двох дітей: Ігоря та Людмили, авторка більше десяти книжок… а мрій ще так багато… 

 Наш хліборобський край багатий літературними талантами. Далеко за його межами відоме ім'я Василя Слюбодяника. Діти познайомилися з літературним талантом Василя Слободяника - народився в селі Пеніжково, навчався в Христинівській середній школі №1. За фахом він хірург, за покликанням - поет. Скальпелем він лікував тіло людини, а своїми віршами - її душу. Його поезія - сильна по духу, глибока за змістом, вона пронизана любов'ю до батьків, до рідної землі, до людей. В своєму доробку Василь Слободяник має сім збірок поєзії. Діти читали поєзії, які супроводжувалися музикою і слайдами про Христинівку.

 Під час уроку, діти не тільки вивчали творчість письменників-земляків, але і визначали, що означають слова "добро" і "зло", добирали синоніми до них, записували на дошці. Цікавим моментом було - засадження  "квіткової галявини". На квіточках діти писали риси доброї людини і "садили" квіти на галявині, щоб не забувати робити тільки добро. Потім ще грали у гру "Доміно" - розрізані прислів'я складали, читали і пояснювали їхнє значення. Під кінець уроку склали і прочитали гуртом вірш "Теплий промінь доброти" і Валентина Олександрівна звернулася до дітей із словами: "Поспішайте творити добро, не намагайтеся комусь причинити  біль, бо за це рано чи пізно будете покарані. Якщо ви зростете добрими, то і вам всюди буде добре. Тому в серці своєму несіть для всіх любов і лагідність, щирість і доброту. Пам’ятайте ! Як ви   ставитеся до цього світу, таким боком і до вас  світ повернеться".