Доленосний документ

28 червня Україна відзначає День Конституції. Це не просто державне свято, а символ нашої незламності, волі та прагнення жити у вільній, демократичній країні.

1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання, після довгих і напружених дебатів, українці отримали Основний Закон Держави Україна. Конституція України набула чинності з дня її прийняття і закріпила наші права, нашу мову, нашу землю і нашу гідність. Уперше в історії незалежної України право на свободу, правду і справедливість стало не лише мрією, а й нормою закону.

Але там, де є воля, завжди знайдеться той, хто хоче її зламати. Там, де є свобода, знайдеться той, хто хоче нею зневажити. За роки війни ми зрозуміли, що ворог не пробачив нам того, що ми вільні, що ми обрали демократію, а не диктат, що ми хочемо жити за правом, а не за страхом.

Сьогодні кожна стаття Конституції України вписана не лише чорнилом, а й кров’ю тих, хто боронить наші права на полі бою. Право на життя, право на гідність, право бути українцем! І це не абстракції. Це те, за що віддають свої життя наші захисники.

Відзначаючи іменини Основного Закону України, в бібліотеках нашої громади організовані книжкові виставки, проведені правові години, уроки права, правознавчі вікторини, юридичні конкурси знавців.

В центральній бібліотеці розгорнута книжкова виставка «Вимріяна поколіннями українців» Тематична добірка книжкових видань знайомить відвідувачів книгозбірні з виданнями, що відображають найважливіші історичні моменти конституційного процесу на складному і довгому шляху державотворення України.

З Днем Конституції, Україно! Тримайся!

Стоїмо – бо віримо! Віримо – бо вільні!

Конституція - основа правової держави.

 

Історія сучасної української Конституції розпочалася в ніч на 28 червня 1996 року. Тоді, після майже доби безперервної роботи, Верховна Рада України ухвалила та ввела в дію основний закон держави — Конституцію України. День Конституції – не просто свято нормативного акту, а день, коли було затверджено права і свободи громадян України. Конституція є нашим щоденним нагадуванням про те, що має залишатися незмінним в Україні: свобода та демократія, національна єдність і верховенство права. У бібліотеці для дітей оформлена книжкова виставка "Конституція - основа правової держави", яка присвячена Дню Конституції України, та знайомить з історичними передумовами прийняття Основного Закону України.

Ой на Івана, та й на Купала.

 

До свята Івана Купала – одного з найпоетичніших і найтаємничіших календарних свят українського народу – в бібліотеці  для дітей експонується книжкова виставка - мандрівка «Ой на Івана, та й на Купала» та відбувся майстер - клас «Ой плету-плету віночок, водою пускаю». Виставка – мандрівка відправляє читачів у світ давніх обрядів, звичаїв і вірувань, повʼязаних із літнім сонцестоянням, культом вогню, води, рослин і магії кохання. У добірці представлені  фольклорні збірки, художні твори та публікації з народознавства, які розкривають суть купальських традицій, символіку свята, його дохристиянські корені та трансформацію в сучасній культурі.

Новеньку книгу погортай – у світ цікавий завітай.

 

Корисно, цікаво і весело  проводили час учні 4-Б класу Христинівського ліцею №1 в калейдоскопі новинок «Новеньку книгу погортай – у світ цікавий завітай». Читачі із задоволенням читали книги і дізнавалися багато цікавого, відгадували загадки - вікторини, подорожували разом з казковими героями, переглянули відео «Як твориться книга». Ознайомилися присутні з книжковою виставкою «Книжкові хіти літа». Діти з цікавістю переглядали літературу на виставці та вибирали книги на літні читання. Тож запрошуємо вас до бібліотеки обрати собі книжки, які зроблять ваші канікули ще кращими!

 

Татове плече – надійний захист

В кожного з нас є батько. Вони різні, наші татусі: високі, кремезні, сильні, рішучі, серйозні, з почуттям гумору... Батько – це захисник, воїн, господар, майстер на всі руки, вихователь і друг. Про батька складено багато приказок, пісень, написані книги...

Все це є на нашій книжково-ілюстративній виставці «Батько – сила, родини основа», яка організована в центральній бібліотеці. Читачі, знайомлячись з матеріалами виставки, знаходять спільне зі своїми батьками, згадують їх, розповідають цікаві історії, пов'язані з батьками.

Наші батьки варті того, щоб про них говорити, згадувати, писати вірші.

Коли душа відкрита для людей і добра

     Розкажу про читача

Літо 1933 року люди старшого покоління згадують з жахом. Червоно-чорна коса Голодомору пройшла по селах багатостраждальної України. Скільки було смертей і страждань, скільки сиріт росли без батьків, скільки сліз було пролито... Але були й радісні події, коли народжувались діти. Таким світлим промінчиком 18 червня була і поява на світ донечки в сім'ї Сиваків - Мусія Дмитровича і Параски Іванівни. Було важко, але дівчинку вигодували, виплекали. В селі діти до роботи й допомоги звикали змалечку. Так було і з маленькою Ларисою. Спочатку старша сестра, яка була їй нянькою, привчала до неважкої роботи, а потім і сама дівчинка мала обов'язки по господарству. Від неї вона отримала й перші уроки вишивання.

Дитяча пам'ять зберегла лише деякі моменти років під окупацією, але усвідомлення того, що війна – це сльози, горе і чорне лихо вона усвідомила на все життя.

В школі дівчинка вчилась добре, улюбленими були всі предмети. Закінчила середню школу (добре, що десятирічка була в рідному селі й не треба було долати кілометри щодня) і легко склала вступні іспити й стала студенткою Кам'янець-Подільського технікуму з підготовки бухгалтерів радгоспів. Працювала в Сумській, Чернігівській областях, а серце рвалось додому, в рідне село. Бо крім родичів, там був Сашко, Іващенко Олександр Петрович. І таки переїхала сюди, в Ягубецький елітно-насінницький радгосп в 1961 році. Тут стала на весільний рушник, перейшла на прізвище чоловіка, тут звили своє сімейне гніздечко, тут раділи народженню синів Петра та Олександра. 38 років праці, безліч оформлених документів і звітів, проведених перевірок і отриманих Подяк.

Молода дружина виявилась вправною господинею, чудовою рукодільницею. Скільки вишила рушників, серветок, сорочок – не перелічити. Знаходила час і для читання книжок.

Пролетіли швидко роки. Було всього: радість, здійснення мрій, душевне спілкування, тривоги за дітей, їх навчання, одруження, втіха від народження онуків. Але і горя доля вже відсипала повною мірою: провела в засвіти чоловіка і старшого сина... Ця рана кровоточить і досі. Але наша землячка не зачерствіла душею. Тішать її четверо внуків і четверо правнуків.

Вона має світлу пам'ять, згадує події минулого, дає реальну оцінку подіям, що стали історією.

Її спогади – неоцінений вклав в написанні історії села. Її домівка прикрашена безліччю вишивок, а подвір'я потопає у квітах. Кохається пані Леся, як її називають в селі, у квітах, особливо в їх королевах – трояндах. Не стоїть без діла і її швейна машинка – вона щось шиє, перешиває. Радіє гостям, спілкуванню з людьми: рідними, сусідами, односельцями.

Хай Всевишній дарує їй ще багато років життя при здоров'ї та силі. Хай новини будуть хорошими, а в домі панує достаток. Спасибі Вам, шановна, за добре серце і щиру душу. Хай ті, кого Ви любите, ще багато років вітають Вас з днем народження, і хай їх побажання обов'язково збуваються.

 

  

   

    

Читаємо без зупинки.

 Наша бібліотека - це простір для спілкування та втілення креативних ідей. Під час книжкового марафону «Читаємо без зупинки» читачі познайомилися з прекрасними авторами, чудово проілюстрованими книгами. Серед тих, кого залюбки читають, класик дитячої літератури Всеволод Нестайко з його «Незвичайними пригодами у лісовій школі» і «Тореадорами з Васюківки», Володимир Рутківський, серія про джур козака Швайки, Сашко Дерманський з трилогією про Чудове Чудовисько, Іван Андрусяк, Андрій Кокотюха, Наталія Щерба та багато інших. Усім нашим друзям нагадуємо: літні читання тривають. Приєднуйтеся до нашої бібліокомпанії.