пʼятниця, 4 квітня 2025 р.

Вікторина – мозковий штурм

Коли оголошують про те, що буде проведена вікторина, кожен намагається сконцентруватись, зібратись, щоб показати свої знання. Вікторини бувають різними: мовними, природничими, біологічними, історичними... Всіх і не перерахувати. Вікторина – це перевірка знань, це – гра, це – змагання, це показ ерудиції і освіченості, уміння висловити те, що знаєш, про що читав.

Учні 10-А класу Христинівського ліцею № 1 (класний керівник Оксана Петрівна Вихватнюк) стали учасниками вікторини «Хай святиться ім'я твоє, Україно!». Питання вікторини стосувались історії і сучасності нашої держави.

Десятикласники вже майже десятиліття здобувають знання в школі, поглиблюють їх на заняттях в гуртках. Сприяє цьому і читання книг. Тому для них не було проблемним відповісти на питання: «Яка найдавніша бібліотека в Україні?», «Хто був першим президентом України?», «Яка найвідоміша поема Т.Г Шевченка, що має жіноче ім'я?», «Хто надрукував першу книгу в Україні?», «Хто автор гімну України?» тощо. Приємно відзначити, що юні христинівчани не просто показали свої знання, а й коментували свої відповіді, доповнювали їх, приймали спільну відповідь, коли виникали сумніви.

Ті, хто знає історію України, ростуть гідними продовжувачами справи своїх дідів і прадідів. Тих, хто з козацькими шаблями і пістолями воювали із загарбниками і поневолювачами. Вони продовжуватимусь їх справу, їх мрії про вільну, незалежну і могутню державу, яка носить горде ім'я – Україна!






Бібліотека – це не тільки книги

        В умовах інформаційної глобалізації відбувається послаблення до читання. А жаль. Бо саме книга – найбільший людський скарб, найповніше джерело знань. Книга супроводжує людину протягом усього життя. Починаючи з перших казок і віршиків у дитинстві, ми разом з книгами ставали освіченішими, розширювали свій словниковий запас, поглиблювали знання. Книги вчать мислити, аналізувати, відкривають невідоме. Зрештою, все, що є в Інтернеті, взято з книг.

Учні 10-А Христинівського ліцею №1 зі своїм класним керівником Оксаною Петрівною Вихватнюк стали гостями центральної бібліотеки нашої громади, де для них була проведена екскурсія по бібліотеці «Бібліотека: нові враження, нові знайомства».

Бібліотека має кілька відділів. А всіх, хто приходить до нас, ми запрошуємо в наш «Пантеон пам'яті», нашу музейну кімнату, де зібрані матеріали про наших Героїв, що полягли від рашиських зайд. Обличчя юних христинівчан були серйозними. Хтось впізнав на фото сусіда, родича чи батька однокласника. Вони ходили вулицями нашого міста, вчилися в школах, працювали, а у важку для країни годину стали на її захист. Повернулись наші Герої на щиті. Віддали життя за те, щоб ми жили, вчились, працювали, читали книги... І ми не маємо права забути про них, про їх подвиг.







Для десятикласників був проведений бібліотечно-бібліографічної урок. Ті, хто стає студентом, знають, що ці знання потрібні в бібліотеках ВИШів для пошуку потрібної інформації, для складання списків використаної літератури при написанні рефератів, курсових та дипломних робіт. Адже, зазвичай, приходячи в книгозбірню за потрібною книгою, вони не замислювалися, як працівник бібліотеки її знаходить, що означають різні позначки на ній.

Провідний бібліотекар Світлана Кулеша розповіла старшокласникам про шлях в бібліотеці, який проходять нові книги. Вона показала шифр на книзі – це і є її адреса на книжковій полиці. Учні спробували знайти потрібну книгу на полиці, в алфавітному та систематичному каталозі. Якщо мати ази бібліографічної грамотності, це зовсім не складно. А якщо справа стосується не тільки книг, а й статей в періодиці (а саме в них багато нової інформації), то на допомогу прийде картотека періодичних видань. А краєзнавча картотека унікальна тим, що вона відображає матеріали, яких і в Інтернеті часто-густо немає. Ні учневі, ні тим паче, студенту не обійтись без довідкових видань: словників, довідників, енциклопедій. Саме про них йшла розмова. Учні виявили свої знання: вони знали, якими бувають ті чи інші видання: двомовними, однотомними, багатотомними, орфографічними, тлумачними, іншомовними тощо. Приємно відзначити, що старшокласники вільно орієнтуються в цьому безмежному просторі інформації.

Урок не пройшов безслідно. Учні отримали знання, які їм стануть в нагоді в навчанні, здобутті вищої освіти і в подальшій роботі. Тож, успіхів вам, молоді і завзяті. У вас все попереду.








четвер, 3 квітня 2025 р.

Христинівка: погляд українських письменників

Для багатьох Христинівка і Христинівщина – це синонім рідного краю, малої Батьківщини, стежок дитинства... Порахувати, скільки тих, чия пуповина закопана тут, в землі наших предків, неможливо. Хтось живе недалеко, когось доля закинула в близьке і далеке зарубіжжя... Але ніхто не забув, де пройшло його дитинство і юність. І сама христинівська земля пам'ятає всіх своїх синів і дочок. Пам'ятає вона і тих, хто боровся за її волю, хто проливав свою кров за те, щоб наші поля краяв плуг, а не снаряд...


Старшокласники Христинівського ліцею № 1 були присутніми під час проведення бібліографічного огляду літератури «Христинівщина в літературі».

Наша земля багата на особистості, які увійшли в історію нашого народу. Серед них – Іван Гонта – ватажок народно-визвольного гайдамацького повстання 1768-1769 рр. на Правобережній Україні. Уманський сотник Іван Гонта увійшов в історію як чільний провідник Коліївщини – великого народно-визвольного гайдамацького повстання 1768-1769 рр. на Правобережній Україні. Йому присвячені вірші і поеми. Про нього писали – Микола Глухенький, який над своєю книгою «Колії» працював в рідному селі бунтівного розсішця, розпитував старожилів, вивчав матеріали в сільській бібліотеці; Станіслав Зінчук, відомий поет, автор історичного дослідження «Гайдамацька Січ» та поеми «Склик», який родом з Орадівки; Віктор Гонта, відомий прозаїк, документаліст і публіцист, автор історичного роману «Іван Гонта».

Не обійшли Христинівщину і події Української революції 1917-1921 років. Тут, на нашій станції воював і вояк Петлюрівської армії Володимир Сосюра. Дослідники його творчості вважають, що вірш «Бій відгримів» написаний після бою на нашій залізничній станції. Але замість «червоні знамена» - «синьо-жовті» знамена, слово «курінний» було замінено на «комісар», а замість «я – комсомолець» – гордо звучало: «Я – гайдамака».

При зборі джерел для майбутнього роману «Маруся» Василь Шкляр використовував спогади свого батька, діда та знайомих, оскільки Марусю багато людей знали й її історію переповідали з вуст в уста, як про легендарну жінку. Окрім свідчень людей, Шкляр також працював з наявними даними про Олександру Соколовську в українських архівах. Загалом, Шкляр звертав увагу, що роман написаний на основі реальних даних з архівів та щоденників очевидців, та підкреслював, що «за кожною подією в книзі стоїть історичний факт». Тендітна золотоволоса дівчина народилася для щастя, але бурхливий 1919 рік – один із найдраматичніших в історії України – покликав її до боротьби за волю Вітчизни. Після загибелі братів, повстанських отаманів, шістнадцятирічна гімназистка Саша Соколовська стає на чолі тисячного війська. Відтепер вона отаман Маруся. На шлику її козацької шапки напис «Смерть ворогам України!» Їй довелося воювати і в нашій місцевості.

Друга світова війна пройшла по нашому краю вогнем, смертями, жертвами, «похоронками», страшними жертвами, небаченим героїзмом і відвагою. Україна вистояла в цій жорстокій кривавій війні, але жертви її розплачувалися за політику тоталітарного режиму ще багато років. Один з прикладів – життя італійки Леа Сорезіни, дружини українця з села Осітна. Велике кохання, вірність і суворі випробовування випали на долю цієї жінки. Саме про неї написала свій роман «Санта Лучія в кирзових чоботах» Марина Павленко.

Не так давно побачили світ детективи Сіяни Жорни. Цікаві за змістом, інтригуючі за сюжетом, вони розповідають про Христинівку і христинівчан, змальовують героїв, яких легко впізнати серед тих, хто живе поряд.

Ми з вами живемо в період, коли волю і незалежність виборюють наші рідні, друзі, земляки, справжні патріоти України. Про них уже складають легенди, як про мужніх, чесних і сміливих. В цій війні багато Героїв. Серед них і ті, для кого Христинівщина – рідний і милий серцю край. Ми часто розповідаємо про книгу «АД. 242. Історія мужності, братерства та самопожертви». Захисники Донецького аеропорту самі стали вже легендою. В цій книзі є розповідь про христинівчанина Віталія Паламарчука з позивним «Сміливий». Якщо прочитаєте книгу Олександра Вільчинського «У степу під Авдіївкою», то ви познайомитесь з Мареком із Христинівки.

Ті, хто любить читати, зустрічає згадки і розповіді про нашу Христинівщину в творах Самійла Величка, Леоніда Первомайського, Станіслава Зінчука, Віктора Москальчука-Запорожця, Василя Слободяника, Бориса Крамера, Віталія Криницького та вихованців студії «Зернятко».

Тож, любімо свій край, читаймо про нього, пишімо про нього, примножуймо надбання пращурів, пам'ятаймо про наших Героїв. Будьмо гідні їх пам'яті!

Все буде Україна!







   

Казковий світ Ганса Крістіана Андерсена.

 

Бібліотека для дітей запросила  читачів відправитися  в літературну мандрівку «Казковий світ Ганса Крістіана Андерсена» приурочену 220 – річчю від дня народження письменника. Діти дізналися про життя датського казкаря, пригадали улюблені казки автора, захватом говорили про своїх улюблених героїв: неймовірну сильну юну Герду, що пройшла крізь численні небезпеки і звільнила з крижаного полону свого брата Кая, її доброта розтопила саму Снігову Королеву; допитливу Русалоньку, що пожертвувала найціннішим заради кохання; принцесу на горошині, Олов’яного солдатика та інших. Скористайтесь чудовою нагодою перечитати казки, насичені мораллю і перемогою честі та істини.

















середа, 26 березня 2025 р.

Відео-подорож «Столиця книги 2025 - Ріо-де-Жанейро».

 Книги є найважливішим засобом доступу, передачі освіти, науки, культури та інформації у всьому світі. Завдяки книгам ми отримуємо інформацію, проводимо час із задоволенням та можемо краще зрозуміти наш світ. Саме тому щороку ЮНЕСКО призначає Світову столицю книги. Після Аккри у 2023 році та Страсбурга у 2024 році столицею книги 2025призначено Ріо-де-Жанейро. Міста, що набули статусу Світової столиці книги ЮНЕСКО, зобов'язуються пропагувати книги та читання для всіх вікових груп та груп населення, як усередині країни, так і за її межами, та організовувати програму заходів на рік. Відповідно до пріоритетів, сформульованих у Статуті програми «Всесвітня столиця книги», у Ріо-де-Жанейро вважають, що проект позитивно вплине на соціальну сферу, наприклад, на підвищення грамотності, покращення якості освіти та викорінення бідності, і принесе стійку економічну вигоду, пов'язану з досягненням ООН. Саме з цього приводу в стінах нашої бібліотеки відбулась відео-подорож «Столиця книги 2025 - Ріо-де-Жанейро».










Ми всі родом із казки.

 Казки по праву вважають золотим скарбом усної народної творчості. В них відображені ставлення до людських цінностей, висока духовність та глибока мудрість народу. Дитяча казка - це шлях до пізнання дитиною навколишнього світу і захоплююча подорож у чарівний світ вигаданих персонажів. Всеукраїнський тиждень дитячого читання відкрив казковий дивосвіт «Ми всі родом із казки». Читачі ознайомилися з найцікавішими авторськими казками та казками народів світу, де на них чекали улюблені герої та цікаві й повчальні пригоди. Подорож в книжково-казковий дивосвіт була цікавою і супроводжувалась гарним настроєм. У цей день кожен читач знайшов свою книжечку.

















понеділок, 24 березня 2025 р.

Поетичне перехрестя «Світ, що поруч із тобою».

 Щороку у березні світ відзначає Всесвітній день поезії. Щоб привернути увагу суспільства до поезії як до джерела відповідей на багато питань людства, як до мистецтва, повністю відкритого людям, на 30-ї сесії ЮНЕСКО у 1999 році було прийнято рішення: 21 березня кожного року відзначати Всесвітній день поезії. Прийнято говорити, що поезія – це загущеність думки й почуття….. Іван Франко назвав поезію «кристалізацією» життя; Ліна Костенко пише «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»… Символічним знаком поезії, як відомо, є крилатий кінь – Пегас, адже «крилатість» – одна з важливих її якостей. Поезія допомагає нам жити разом. Вона необхідна для встановлення діалогу між культурами та для гармонійної взаємодії між різними суспільствами. Поетичне перехрестя «Світ, що поруч із тобою» поєднує читачів зі схожими поетичними вподобаннями. Поезія єднає. Якщо вам подобаються однакові вірші, цілком можливо, ви станете чудовими співрозмовниками і друзями. Схожі поетичні смаки говорять про схоже світовідчуття, а отже, про десятки спільних ниточок, які можуть між вами протягнутися. Поділіться з друзями улюбленим віршем – і, можливо, відкриєте когось з дуже неочікуваного боку. В цьому вам допоможе наша книжкова поетична викладка, де кожен знайде собі книгу до свого вишуканого поетичного смаку.