Чаювання у бібліотеці

Вже стало доброю традицією відзначати в бібліотеці Всесвітній день чаю. Цей популярний напій, що прийшов до нас з далеких теплих країв, все більше прихильників має і в Україні. Бібліотечні працівники організували книжкову виставку , розповідали користувачам легенди  про час, традиції чаювання в різних країнах. А іще пригощали запашним чаєм з бубликами. За кухлем чаю можна було поспілкуватись, почитати свіжу газету чи пограти в шахи, обдумуючи наступний хід на шахівниці.

Високий злет з надламаним крилом

       Василь Симоненко  -великий син України, його талановитий поет. Його називають символом національного пробудження, витязем молодої української поезії, поетом зраненого серця, одним із когорти письменників-шістдесятників. Йому наснаги давала українська земля. Мати купала його в любисткові і чорнобривцях, він набирався сили на широких трав'янистих луках,  з  життєдайної води дідівської  криниці. Через  своє коротке життя він проніс глибоку синівську любов до краю, де він народився, до народу, що дав мудрість і крила.
       Двадцять вісім років накувала йому зозуля. Всього 28. Спалахнув зорею і - згас, гнаний владою. Його чорнили і залякували, переслідували і перетинали творчі шляхи.. Та не згас його талант, який, як сяйво, зоріє нескінченною дорогою в скарбницю духу нашого народу. Його ім'я добре відоме в Україні, а творчість увійшла до золотої скарбниці української літератури. Його вірші світяться правдивою любов'ю до України, до людини, до правди. Багато його пісень покладено на музику. І ці пісні зворушують слухачів глибокими і трепетними почуттями.
     Селі Біївці на Полтавщині подарувало йому незабутнє дитинство,  факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка  дав знання, диплом і впевненість у тому, що обрана професія відповідає його душевними пориванням. А Черкащина стала для нього рідною: тут він сформувався як журналіст, поет, тут знайшов свою долю, своє кохання, тут народився його син Олесь. Черкаське кладовище дало йому останній прихисток.  Саме 13 грудня Василь Андрійович Симоненко полинув у засвіт.  Нам він залишив свої вірші, казки, новели, крилаті вислови, які стали народним здобутком.
      Річниці смерті Василя Симоненка була присвячена літературна година "Поет зраненого серця" для бібліотечних працівників району. Адже саме вони покликані донести до своїх земляків, особливо молодих, слово  цього  співця України. Літературна година пройшла під час засідання клубу "Письменник і час", який діє при методичному кабінеті центральної районної бібліотеки.  Члени клубу перегорнули сторінки творчого і життєвого шляху Василя Симоненка, познайомились з матеріалами книжкової виставки "
Лицар нескореного покоління". Його поезія живе, їй відкритий шлях до юнацьких сердець, до народу, до України,- нині вже оновленої, незалежної, соборної,- вона навіки увінчала поета своєю любов'ю.
       Його творчість, така актуальна сьогодні, закликає нас жити і творити, щоб нами пишались майбутні покоління!

     

14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

         Відповідно до  Указу Президента, починаючи з 2006 року, 14 грудня українці вшановують тих, хто ціною героїчних зусиль, а подекуди і власного життя, зумів зупинити ядерного монстра. Це були прості люди : військові, енергетики, пожежники, солдати строкової служби , лікарі...  Дата 14 грудня була обрана не випадково, адже саме цього дня відбулася здача в експлуатацію об’єкту «Укриття» – саркофагу, котрий забезпечив зберігання радіоактивних відходів на аварійному четвертому реакторі Чорнобильської АЕС. Зруйнований реактор перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Таким чином, цього дня було поставлено умовну крапку в боротьбі з чорнобильським лихом.

      Учням 8 - А класу школи №1, які завітали до нас зі своїм класним кервіником Шаповал Аллою Анатоліївною, був представлений відеоряд "Чорнобильська катастрофа : історія про трагедію, яка назавжди закарбувалась в пам'яті", "Таємниця чорнобиля", де було висвітлено  причини, наслідки катастрофи, перспективи екологічної ситуації та чим живе зона відчуження зараз, а також, про безліч ліквідаторів, які, жертвуючи собою, рятували Світ, та про несправедливо забутого лікаря Леоніда Кіндзельського, який врятував більше сотні життів, запровадивши нову методику лікування променевої хвороби і лейкозу, був за це жорстко покараний радянською системою, а вже після розпаду СРСР  нагорджений званням найкращого онколога світу .

         На зустріч з юними читачами в районну бібліотеку для дітей завітав ліквідатор наслідків аварії Петро Григорович Шаповал. Він поділився своїми спогадами про ті жахливі дні, які призвели до радіоактивного опромінення величезної кількості людей, до забруднення води і довкілля. Їдучи в Чорнобиль Петро Григорович не міг збагнути, що його чекає попереду. Вже по приїзду зрозумів масштаби біди, та не здогадувався про її тяжкі наслідки. Він тоді щоденно возив воду до реактора, не задумуючись, ні про здоров'я, ні про дози радіації.
         Саме там, біля горнила реактора, пізнав справжню чоловічу дружбу, потоваришував з такими ж ліквідаторами з усієї України.
          Й понині відрядження до Прип'яті не дає спокою Петру Григоровичу, даються в знаки ті рентгени, що "зашкалювали" на дозиметрі. Кожне слово його спогадів торкнулося юних сердець. На очах бриніли сльози, то були сльози пам'яті...

Свято дружби

«Друг — це найкраще, що в тебе може бути» — так почали пізнавальний калейдоскоп бібліотекарі для учнів 3 класу міської школи №2. З великим захопленням всі учасники заходу розгадували загадки, приймали участь в іграх  «Це мій кращий друг і я!» , «Дружній клас». Переглянули  відео: Байка Леоніда Глібова «Лебідь, Щука і Рак» та «Про дівчинку і зайчиків». Нікого не залишило байдужим цікаве відео про дивовижну дружбу тварин та дівчинки. На завершення свята, міцний ланцюжок дружби об’єднав усіх учасників заходу.День друзів в бібліотеці пройшов весело і цікаво.

Місцеве самоврядування - це народовладдя

На варті миру України

    Кожен свідомий українець пишається Українською Армією, її вояками. Адже це чиїсь сини, брати, кохані. Ми серцем разом з ними.

    6-го грудня, коли український народ вшановую свої Збройні Сили, в РБК відбулися урочистості. Бібліотечні працівники організували книжкову виставку-інсталяцію "Вони -герої рідної землі, вони - держави вільної солдати", на  якій представлені книги, статті, фото, копії документів, які знайомлять нас з історію, звичаями, становленням Збройних Сил незалежної України. Серед цих матеріалів  і наші інфотеки, які розповідають про наших земляків-захисників рідної землі. А також "К

нига пам'яті Христинівського району", присвячена нашим землякам, які загинули в АТО, матеріали для якої збирали і бібліотечні працівники. Зараз ми готуємо матеріали про воїнів АТО, які мають бойові нагороди.  Плануємо, що ця книга побачить світ в наступному році.

     Ми пишаємось  Збройними Силами України. Наша Армія - найкраща!

Ми серцем разом з Українською Армією і українським народом

    Всенародний день волонтера - це свято всіх свідомих українців, всіх патріотів України, що вболівають за долю своєї Батьківщини і наших вояків, які відстоюють на сході України цілісність українських земель.
    Розповідаючи про волонтерів, історію волонтерського руху і дух взаєморозуміння і однодумства, в районній бібліотеці організовано виставку-інсталяцію "За покликом серця". З матеріалами ці\ї виставки мали змогу познайомитись учасники урочистостей в РБК. Волонтери, АТОвці, ветерани, всі ті, хто має небайдуже серце, хто допомагає нашим захисникам зібрались, щоб вшанувати людей, патріотів, які стали волонтерами, друзями, однодумцями наших солдатів.
    Дуже приємно, що колектив центральної бібліотеки теж отримав грамоту "За активну громадянську позицію і волонтерську діяльність, людяність і небайдужість, самовіддану працю та турботу про людей, за любов до України".   Ця грамота- визнання нашого вкладу у таку важливу справу.