Вірші, що йдуть із серця

       

Ольга Олексіївна Шарандак народилась і виросла в Христинівці, закінчила міську СШ № 2. Залишилася тут працювати після закінчення ВИШу. Вона – інженер з техніки безпеки на місцевому молокозаводі. Здається, що ця робота - сухі і офіційні слова законів, постанов і розпоряджень не сприяє ліричному настрою. Але ті, хто знайомий з пані Ольгою, знають, що вона пише вірші. Вірші-роздуми, вірші-спогади, вірші-мрії... І дуже гарні вірші!

На засіданні поетичної п’ятниці «Відкриваємо нове ім'я», Ольга Олексіївна не просто читала свої вірші, а відкривала свою душу, виливала тугу за покійною мамою, раділа улюбленій порі року - літечку, закликала бути добрішими, щирішими, чеснішими.

Її вірші звучать на сценах закладів культури Христинівки і Києва, зворушують рідних, друзів, знайомих. Вірші народжуються ніби самі собою, тільки встигай записувати, поки нові рядки не стерли їх.

Віршів у неї багато, і всі її прихильники чекають, коли вони будуть надруковані і видані окремою книгою.

Тож, здоров’я Вам, шановна пані Ольго, благополуччя і творчого натхнення! До нових зустрічей з Вами і Вашими віршами!

Подорожуючи сторінками книг Станіслава Зінчука

Ім’я поета, краєзнавця, етнографа, журналіста, перекладача і великого патріота України близьке і знайоме христинівчанам. Він з такою любов'ю писав про рідний край, що його твори не залишають байдужими нікого.

В рамках літературного круїзу «Подорожуючи сторінками книг Станіслава Зінчука», відбулась зустріч з його зятем Сергієм, який приїжджав провідати могилу тестя. Пан Сергій – філолог, тому знає ціну гарному і друкованому слову. Земляки поета Зінчука бережуть пам’ять про нього, люблять його вірші, які з плином часу не втрачають своєї актуальності і чарівності. В його вірші не можна не закохатись. Це підтвердили всі ті, хто взяв участь в літературному круїзі і читав улюблені вірші поета.

На крилах пошуку

Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. Пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів, бо народ без минулого, ніби дерево без коріння, - легка здобич для невсипущого Зла.

Пізнати краще наше минуле допомагають нам історики і краєзнавці, їх книги і статті, які побудовані на архівних матеріалах, спогадах очевидців старожилів чи їх нащадків, старих фотографіях.

Без поклику душі і натхнення цю справу робити не можна. Адже надприбутків це не приносить, а часу, іноді і фінансів забирає багато. А нагородою за це є подяка читачів, шанувальників історії краю, патріотів рідної землі.

Саме до таких ентузіастів відноситься і Ярослава Михайлівна Горохівська, учитель, краєзнавець, пошуковець, яка палко закохана в свою справу.

Пані Ярослава - частий гість центральної бібліотеки. Приходить до наших читачів з цікавим матеріалом по історії Христинівщини. Вона не корінна христинівчанка, але іноді про минуле нашої землі знає більше, ніж ті, хто тут народився і виріс.

Цього разу Ярослава Михайлівна разом з Лізою Ніколайчук познайомили відвідувачів бібліотеки і її працівників з історією , організацією і розвитком освіти Христинівщини на початку 30-х років.

Школи, дитячі будинки, які діяли в той час, контролювались органами влади, тому й матеріалу в місцевій пресі було достатньо, щоб через 90 років поринути в ту атмосферу, в якій здобували знання наші прабабусі з прадідусями.

Матеріал доповнений фотографіями, копіями документів, списками...

А ще Ярослава Михайлівна поділилась своїми творчими планами, серед яких і написання книги про історію ромів на Христинівщині.

Дякуємо пані Ярославі за її небайдуже серце, за ті книги, які вона подарувала бібліотеці, за збереження нашої історії. Зичимо їй всіляких гараздів, творчого натхнення і Божого благословення.

Поетичний калейдоскоп "У ріднім слові - цілий світ."

 Поетичний калейдоскоп "У ріднім слові - цілий світ."

#КнижковийАрсенал2021 #КнижковийАрсенал

#BookArsenal2021

#bookarsenal_lib

Знайти в рослини порятунок

Ще наші пращури, віншуючи один одного, зичили насамперед здоров'я, вважаючи, що воно є основою всіх людських благ. Можливо, тому й передаються з роду в рід відомості про лікувальні властивості рослин. З роками всі ці знання систематизували травники і видали багато книг про зелених лікарів. Саме такі книги і зібрані на виставці-рекомендації «Здоров’я без ліків, довголіття без хвороб». На ній також представлені засушені рослини, які допомагають людям залишатися здоровими і бадьорими та сприяють видужувати тим, до кого якась хворість причепилась.

Бажаючі взяли участь у вікторині «Впізнай рослину по запаху». В полотняних торбинках зібрані засушені квіти, трави, ягоди. Потрібно принюхатись, щоб впізнати представника лікувальної флори. З протилежного боку ця торбинка підписана, так що можна перевірити свою здогадку.

Бібліотекарі не тільки насушили всякого зілля, а й приготували з нього чаї, якими пригощали бажаючих. З м’ятою і мелісою, рум’янцем і липою, малиною і смородиною, цмином і нагідками, звіробоєм і глодом... Випити кухлик фіточаю, прочитати про лікувальні властивості цих дарів природи, зарядитись позитивними емоціями запрошували відвідувачів бібліотеки цього дня.

Тож, будьмо здорові, і хай природа і її дари будуть всім нам у цьому помічниками!

 

"Книжковий Арсенал". День другий.

Цікаве лише починається.

Книжкова виставка «Голос українського народу» та поетична година «Читаючи улюблені вірші».

Цього дня наші користувачі зустрілись з Мавкою з драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».