пʼятниця, 25 квітня 2014 р.

Чорнибильські дзвони

       Чорнобильська катастрофа 26 квітня 1986 року для українського народу як чорна смуга поділу життя  на те, що було і сталося після.28 років, що минули з того часу,  дають змогу усвідомити масштаби трагедії найтяжчої техногенної катастрофи ХХ століття.  Сумні спогади, скорботні свідчення трагедії, біль за хлопцями-пожежниками, які билися з вогнем, і в яких жахлива стихія відібрала життя - все це ми вкотре відчуваємо і усвідомлюємо особливо гостро, коли відзначаємо цю  гірку дату в нашій історії.
      Матеріали, які зібрані на книжковій виставці "Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає  полин,  як тяжко, як тужно, моєму народу болить?" розповідають про історію трагедії і подвигу, про мужніх пожежників і ліквідаторів. Біля цієї виставки проходили групові бесіди, історичні повідомлення, бібліографічні огляди літератури, години мужності тощо. Затамувавши подих, старшокласники ЗОШ№1разом з учителем фізики Сапун Надією Леонідівною полинули в віртуальну подорож "Події. Причини. Висновки", прослідковуючи  хронологію  тієї страшної ночі та подій після неї.
     З перших днів на боротьбу з цим великим лихом піднявся весь український народ серед яких були і христинівчани. Один з них - Федорченко Сергій Володимирович став учасником вечора-зустрічі  "Ті, що грізну стихію зуміли спинити", на якому були присутні учні 10-А класу ЗОШ№2 з учителькою Голик Лесею Миколаївною. Сергій Володимирович  згадав, як 27-річним потрапив в ряди ліквідаторів. В зоні лиха був більше 6 місяців, контролюючи рух транспорту, слідкуючи за порядком на автошляхах. Цікаву розповідь чорнобильця доповнили вірші українських поетів про чорнобильську трагедію, які читали Кравченко Олена, Свіщенко Андрій, Бричко Дмитро, Гуць Станіслав. Присутні задавали С.В.Федорченку запитання: чи був він на самій АЕС, що їли і пили учасники ліквідації, чи були норми часу для учасників тих подій, чи були вихідні дні, чи росли рослини-мутанти та інші.
     Минуло 28 років з того трагічного дня, але наслідки трагедії відчуваються і сьогодні. Потрібно робити все можливе, щоб зберегги своє життя і життя майбутніх поколінь, - з такими словами звернулася до всіх присутніх в бібліотеці, де проходив цей захід,  провідний бібліотекар читального залу Кулеша Світлана Миколаївна.

Немає коментарів:

Дописати коментар