середа, 1 квітня 2015 р.

Поезія і музика - натхнення два крила

Христинівська земля щедра на працьовитих і талановитих людей. Багато серед них тих, кого Бог наділив талантом передавати  свої сокревенні  думки і помисли поетичним словом. Серед них і Скалій Микола Іванович. Народився він у селі Шельпахівка, яке відоме  з 18 століття. Споконвіку тут живуть  роботящі і добрі люди. Вони обробляють землю, вирощують хліб, плекають сади,  створюють міцні сім'ї, а  в  години небезпеки стають на захист Батьківщини. Прізвище Скалій - суто шельпахівське. Не одна родина має таку міцну і гарну назву.  В 30-х роках жила тут сім'я Івана і Ольги Скаліїв,  де панувала злагода, працелюбність, доброта і любов до музики. В день Святого Миколая в 1934 році в їх хатині втретє пролунав крик новонародженого, який сам собі вибрав ім'я. Важкий то був час. Україна, її селяни потроху оговтувалися від  страшного голодомору 1932-33 років. Життя  продовжувалось. Вже старші сини брались допомагати  батькам, коли нашу землю сколихнули  вибухи Великої Вітчизняної війни. Обняв  Іван Васильович дружину, поцілував п'ятьох  синів, просив їх  допомагати матері і обіцяв повернутись з перемогою.  Не дочекались  Степан, Григорій, Микола, Василь і Федір  батька, який в одному з боїв у Румунії віддав своє життя  за щасливе життя своїх синів...              Микола  Іванович  закінчив школу, відслужив  військову службу, отримав з відзнакою диплом  Канівського культосвітнього училища і повернувся в рідний край, щоб ділитись своїми знаннями , умінням, любов'ю до музики із земляками.  Працював художнім керівником в Верхняцькому будинку культури ,викладав музику в школах.
           Зі своєю дружиною Галиною Іванівною  прожили майже півстоліття разом. А поєднала їх пісня, яка вийшла на орбіту їхнього життя і створила міцну  і гарну сім'ю. Свою донечку вони назвали Іванкою, в честь її  дідів, які не повернулись з фронтових доріг. Пізніше  народився і син Олег.
           Хороший спеціаліст, талановитий музикант,  чудовий сім'янин, турботливий батько і дідусь, вправний господар має іще один Божий дар - він пише вірші. Складає їх на будь-яку тему, швидко і оригінально. Пише про те, що його турбує, що пам'ятає, про що мріє. 
           До  80-річного ювілею Миколи Іванович  колишні його учні зробили йому подарунок - випустили друком збірку його поезій "Українська мово, кланяюсь тобі!". Презентація цієї книга відбулась в районній бібліотеці, яка пройшла в рамках засідання клубу "Надвечір'я".
          Провідний бібліотекар читального залу Кулеша С.М. познайомила присутніх  з  віхами життєвого шляху  М.І.Скалія, розповіла про  книгу. А потім слово надали автору. І полилась невимушена розмова про життя, поезію, музику. Він розповідав про події і факти, які передували  написанню того чи іншого твору, декламував  свої  вірші напам'ять. Політичні і ліричні,  автобіографічні і гумористичні вони не залишили байдужими  нікого. Хор ветеранів, який  є частим гостем бібліотеки, дарував присутнім українські пісні. Такі ж як і поезія М.І.Скалія -  патріотичні, ліричні, жартівливі, вони звучали в дарунок автору.
           Були  в цей день і запитання автору, і виступ дружини Галини Іванівни, яка довгий час працювала бібліотекарем  у Верхнячці, і  автограф автора , і спілкування за чашкою чаю.
            Дякуємо автору за хороші вірші, а бібліотечним працівникам - за цікавий і змістовний масовий захід.
                         Софія Панченко, зав. .відділенням  соціально-побутової адаптації,
         член клубу "Надвечір'я"
   


















Немає коментарів:

Дописати коментар