Під сузір'ям поезії

Чи мовлять музи, коли гримлять гармати? Ніколи в годину лихоліття не опускали руки не опускали руки митці. А поетичне слово надихало і підтримувало, вселяло віру і надію. Саме значенню поезії в нашому житті було присвячене засідання поетичної кав'ярні, яке відбулося в читальній залі центральної бібліотеки.

Роки війни принесли нам стільки горя, сліз, втрат, смертей, що навіть в жахливих кошмарах не привідилось би кілька років тому. Але нам треба жити, воювати і перемогти ненависного ворога. В нас зараз на Перемогу працює ЗСУ, весь український народ, який, крім передової, тримає аграрний і культурний фронт. Без культури, без моральної підтримки, без духовності нам не вижити і не перемогти.

Про це свідчать твори українських майстрів слова, зокрема і наших земляків, письменників і поетів. Саме про це і йшла мова на засіданні поетичної кав'ярні, на яку запросили ветеранів та працівників педагогічної ниви, поетів Христинівшини, шанувальників поезії.

Немає такої теми чи сфери нашого життя, яке б обминули ті, хто життя пропускає через риму друкованого слова: війна, наші втрати на ній, воїни, які стали Героями-ангелами, любов до України, природа нашої Батьківщини, вірність, любов до того краю, де народився, душевні переживання, віра в Перемогу і вічний поклик рідної землі. Всі ці лейтмотиви звучали в поетичних рядках поетес, які прийшли на зустріч зі своїми шанувальниками. Оплесками нагородили Галину Білу (Галину Жук), Валентину Бортник, Надію Швайку. Сучасні технології допомогли поспілкуватись з головою обласної ради ветеранів Сучасні технології допомогли поспілкуватись з головою обласної ради ветеранів педагогів Тамарою Пальцевою, колишньою директоркою Заячківської школи Зінаїдою Драчук, яка зараз проживає в Італії, та послухати пісні, які створені за віршами Станіслава Мазурика, сина відомого поета Миколи Мазурика. Їх щемливе виконання Оксаною Присяжнюк змусило присутніх стати згадати найсвітліші миті свого життя. Десь в Польщі зараз працює Єременко Микола Іванович, людина щирої душі, екс-директор Сичівської школи. Для багатьох стало відкриттям, що пан Микола пише вірші, гарні, душевні, просякнуті світлими почуттями.

В атмосфері доброти, взаємоповаги, смутку і вдячності пройшло  це зібрання: хвилиною мовчання ми пом'янули тих, завдяки чиїй самопожертві ми маємо змогу жити, спілкуватись, розмовляти рідною мовою, слухати вірші і писати їх, малювати картини, пити чай, вірити в Перемогу і віншувати друзів.

Присутні подякували Оксані Яременко, голові профспілки працівників відділу освіти, культури, молоді і спорту, яка була організатором, сценаристом і ведучою поетичної кав'ярні, нашим поетам, які вселяють у наші душу світлі і гарні почуття, директору центру культури і дозвілля Віктору Свіщенку, працівнику центру культури і дозвілля Олександру Савченку, бібліотекарям центральної бібліотеки, всім тим, хто намагається в наш такий непростий і жорстокий час підтримувати оточуючих, вселяти віру в Перемогу.