Серед свят і ювілеїв, які ми відзначаємо, Міжнародний день рідної мови – особливий для українців. Мовне питання в наший державі не просто болюче, воно вмите кров’ю Героїв, які захищають Україну, її землі, її мову.
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку
їм відбирає мову...» - ці слова-попередження Ліни Костенко звучать дуже
актуально. Нашу українську мову клював кровожерний двоголовий орел, її шмагали
зневагою, сікли циркулярами і заборонами, труїли в тюрмах, зневажали в
московських виданнях, ненавиділи в оршанських болотах, крали наші милозвучні
слова, привласнювали їх!
Але наша мова живе і бореться. Адже
мова – це наше коріння, наша пуповина з рідною землею, з духовними надбаннями
предків. Це ріка, яка живить нас. Вона переживала і бурхливе повноводдя, і
цензурне обміління, і засмічення суржиком. Але не втратила перлин
староукраїнських слів, збагатилася різноголоссям різних куточків України.
До дня рідної мови, яке
відзначається з 2000 року, в бібліотеках громади проходили мовні вікторини,
аукціони, конкурси і турніри знавців, години спілкування.
В
центральній бібліотеці біля книжкової виставки пройшла година обміну думками «Нам
її в спадок дали батьки», мовно-історична мандрівка «У мові – вся доля народу»,
відкритий мікрофон «Як буде мова – буде Україна».
Учні 10-В
класу міської школи № 1 стали учасниками брейн-рингу «Калиново, барвінково
наша мова пломенить», під час якого писали епітети до української мови,
згадували частини мови, продовжували українські прислів’я, відміняли слова.
Приємно відзначити, що христинівчани
знають і люблять українську мову, бережуть її. Тому вона і далі житиме,
розвиватиметься, прославлятиме наших борців за волю, наших Героїв на передовій.
І, дай Боже, щоб українською мовою ми прославляли Перемогу над ненависним ворогом.
Все буде Україна!
Немає коментарів:
Дописати коментар