Буває так: ти поспішаєш у
справах, навколо шумить місто, і все здається звичним. Але затишок — він у
дрібницях. У тому, чи легко молодій мамі завезти дитячий візок по сходах, чи
комфортно ветерану після важкого поранення зайти почитати книгу, чи не занадто
дрібний шрифт на вказівниках для наших бабусь і дідусів.
Ми в нашій бібліотеці мріємо про одне: щоб кожен, хто відчиняє ці двері, відчував себе як удома. Безпечно, затишно і тепло. Щоб тут не було жодних стін – ні видимих, ні невидимих. Саме тому ми щиро запросили сьогодні у гості постійних та нових читачів, літніх людей, ветеранів на особливу зустріч – артпростір-кафе «Бібліотека без кордонів: творимо простір рівних можливостей».
Ми дуже хочемо змінюватися на краще, але не хочемо вгадувати навмання. Під час зустрічі ми запропонували кожному гостю заповнити нашу особливу анкету «Доступна бібліотека: простір без бар’єрів». Вона повністю анонімна, але кожна галочка в ній – це підказка для нас. Чи надійний у нас пандус? Чи легко знайти потрібну книгу на полиці? Чи достатньо привітний і чуйний наш персонал? Розповісти про це в анкеті – це не просто заповнити папірець. Це реальний внесок у те, якою бібліотека стане вже завтра.
Наша книгозбірня чекає
абсолютно кожного. Батьків із малечею, активну молодь, людей поважного віку,
наших захисників на реабілітації, людей з інвалідністю та тих, хто вважає, що
не має особливих потреб. Їх присутність – це вже підтримка.
І надалі будемо проводити
подібні заходи. Будемо пити чай, розмовляти, слухати й разом робити наш
спільний простір добрішим та відкритішим. Бо бібліотека – це не просто стіни з
книжками. Це люди. Це ми з вами.










Немає коментарів:
Дописати коментар