Талант до живопису - у спадок

       Краса оточує нас всюди: в навколишній природі, в гармонії квітів, в шелесті дерев, в нескінченності струмків... І як добре, що є люди, які вміють передати цю красу за допомогою свого бачення і свого таланту. Магія живопису художника – в умінні зупинити миттєвості світу. Живопис дозволяє побачити, як світло і фарби стають дуже гарними картинами.

Саме такими є картини христинівчанки Лесі Голик, доньки відомої на Черкащині поетеси і художниці Галини Василівни Бортник (Жук).

Пані Леся напередодні Дня художника в Україні розгорнула виставку своїх картин в центральній бібліотеці. Її полотна зачаровують своєю красотою, насиченими кольорами,неповторністю рідної природи, природною гармонією... З картин постають мальовничі  куточки Христинівщини, в яких відчувається запах трави, шелест листя, аромат квітів і фруктів... Картини викликають почуття умиротворення, любові до української землі.

Запрошуємо всіх поцінювачів живопису відвідати цю виставку, доторкнутись до магії краси, таланту, світлої любові до навколишнього світу. Ви зможете подивитись картини, залишити свій відгук, поспілкуватись з майстринею пензля, яка є учасником і лауреатом багатьох виставок.

Бібліотека працює з 9.00 до 18.00.

Живе слово рідного краю

   Душу рідної землі найповніше розкриває слово її поетів. Вірші поета-земляка – це ніби голос самого народу, його пам’ять, його біль і надія, що звучать у римах. Саме такою є поезія Станіслава Зінчука. В ній оживають знайомі пейзажі: вишневий садок, райдуга в небі, запах стерні, біленькі хати і мамині приказки і її пісні...

Любов до рідної землі у Станіслава Сергійовича – щира, болюча і непохитна. В наш непростий час вона стає закликом любити Україну, боротись за Перемогу, берегти своє коріння та людську гідність. Його рядки – це міст між минулим і майбутнім, нагадування про те, хто ми є і звідки родом. Він своїм поетичним словом вчить нас любити свою малу батьківщину і відчувати відповідальність за неї. Поетичне слово поета-земляка не старіє, бо воно народилось із правди і любові до рідної магнетичної землі, отже – житиме вічно у вдячній пам’яті наступних поколінь...

Про Станіслава Зінчука ми розповідаємо користувачам бібліотеки, рекомендуємо його книги, проводимо по них поетичні години, обговорення і голосні читання. В день народження Поета ми провели екскурсію по літературному музею та літературно-краєзнавчу годину «Його поезія – золотий запас таланту».

На світлині – новопризначена завідувачка Сичівської бібліотекою-філією Ніна Засохашвілі знайомиться з матеріалами літературного музею. Ніна Андріївна – переселенка, тому ім'я Станіслава Зінчука відкриває для себе вперше. Віримо, що його того творчість знайде відгук у її серці і вона розповідатиме про нього, його життєві погляди й читачам своєї книгозбірні. Бо, це та поезія, яка живе, бо вона є життям, правдою, вірою і надією. З нею ми залишаємося справжніми українцями-патріотами.