Світ в період виникненя вогнища війни

           Історія - наука цікава і повчальна .Ніщо в світовій історії не проходить безслідно. Тому, знаючи історію з давніх часів і до сьогодення, можна вважати себе ерудованою людиною, яка розбирається в історії, політиці, сучасному житті. Історія -це дати ,події, факти, діячі. комусь це може здатись сухим і нецікавим матеріалом, але на уроках  Ж.В.Новіцької так  не буває. Уроки вона будує так, що кожен учень готується, висловлює свою думку,  читає книги, статті, а не тільки матеріал в підручнику.
         От і урок на тему "Провідні країни світу в 20-30-х роках ХХ століття"  пройшов  у вигляді виступу двох команд,  представники яких розповідали про події Англії, Германії, Франції, США.  Причому виступ звучав спочатку українською, а потім англійською ,німецькою , мовами. Гостями були вчителі школи,
    працівники районної бібліотеки, які розгорнули книжково-журнальну виставку по даній темі та підготували  відеофільм про політичних діячів цих країн: Гітлера, Черчіля, Рузвельта, діяльність яких мала великий вплив на тогочасну політику в Європі і світі.
         Характерним явищем того часу  було: прискорення  економічного, технічного, інтелектуального прогресу, поширення національно- визвольного  і соціального руху, зародження і розвиток масової культури. Особливістю  соціально-економічного та політичного розвитку країн Центральної та Східної Європи у 20-30-х роках  було створення нових незалежних  європейських держав: Польщі, Чехо-Словаччини, Угорщини, Королівства сербів і словенців.
         Міжнародні відносини у другій половині 30-х років були зумовлені приходом до в влади в Німеччині фашистів, перетворення її в мілітаристську державу, яка проводила  агресивний зовнішньо-політичний курс, виникнення в Європі та в світі вогнищ війни, що змусило країни Європи співпрацювати з  Радянським Союзом, щоб нейтралізувати агресора.
         Школярі гарно володіли підготовленим матеріалом: доповнювали виступи, відповідали на питання вчителів. З їх виступів було видно, що вони використовували матеріал не лише з підручника, а й з інших джерел: книг, журналів, Інтернету.  Добре підготувались  по даній темі Олена Походун, Сергій Білик , Микола Капітан, Віталій Кучеренко, Ліля Галиченко, Таня Плахотнюк, Влад Єфімчук, Таня Лабунець та інші.
        Участь приймали всі учні, кожного хотів висловити свою думку, показати свої знання.
        Пролетить час, ми закінчимо школу, виберемо свій шлях у житті.  Ми не всі станемо істориками, але такі уроки історії, цікаві і змістовні, залишаться в нашій пам'яті, в нашій свідомості. Дякуємо Жанні Володимирівні за них, адже вони допомагають нам рости ерудованими людьми, справжніми українцями.
                                                                       М. Бойко учениця 10 - Б класу, член групи " Патріот"
 

Гарна писанка у мене

                                                                 

  О, писанко! Ти - символУкраїни!

Любові й миру вірна берегиння!

Ти - воскресіння весняний цілунок!

Ти - мамин великодній подарунок.
І згинуть всі, хто зло на світі сіє,
А писанка добром весь світ зігріє,
За нею вічність, небо, Україна.
То хай по світу символ України
Несе проміння сонячне людині,
Суцвіття веселкові всюди сіє,
І землю всю теплом добра зігріє!

   Навесні, коли все оживає, зеленіє оновлена земля, приходять до нас Великодні свята! Ми зичимо один одному щастя, здоров'я і обмінюємося великодніми яйцями, цокаємося: чиє витриваліше. Великоднє яйце кладемо в дитячу колиску - аби дітки росли здоровими й розумними, ставимо на святковий стіл - аби в родині був спокій і добро, аби в кожній світлиці панувала злагода! Їх даруємо рідним, друзям на знак уваги й приязні, кладемо на могилки - аби душі близьких нам людей не почували себе самотньо.
   Звичай розфарбовувати яйця бере свій початок з сивої давнини, від прадавніх вірувань нашого народу і втілює уявлення про єдність небесної і земної сфери, про красу нашої землі.

Дітей молодшого шкільного віку розфарбовувати яйця вчила бібліотекар  Г.З Городнича на майстер-класі "Гарна писанка у мене". Діти дізналися від бібліотекаря багато цікавого про писанки, про історію створення, про звичаї, про техніку розпису. Великодні яйця - це звичайні курячі яйця, які розписують мініатюрними орнаментами за допомогою воску, спеціального інструменту ( писачка) та барвників. За тими орнаментами стоять образи віддалених епох, що оберігають людей від зла! Діти розмальовували яєчка на папері - робили писанки, дарували їх один одному.                                     

Христос Воскрес - радійте, діти,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте зіллячко і квіти,

Кладіть на Божий хрест вінок!

Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють діти

І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, ну ж співати:

Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Бібліотека - центр інноваційної думки

           Сучасний бібліотекар - це один з тих людей, які повинні вміти все: бути фахівцем з інформаційних технологій,  піарщиком , культорологом,  літератором, дизайнером, психологом,  масовиком-витівником, палітурником, істориком,  краєзнавцем, педагогом, журналістом, фотографом. А іще треба бути начитаним, ерудованим, толерантним, ввічливим і т.д.
          Тому бібліотекарям потрібно весь час  підвищувати свою кваліфікацію. Таке підвищення  сприяє розширенню та поглибленню професійних знань, вдосконаленню  ділових якостей , підняттю культурного рівня, знайомство  з  найновішими досягненнями  бібліотекознавства, практики  вітчизняного та зарубіжного  досвіду роботи  бібліотек.
        Семінар - тренінг із застосуванням методу Едварда де Боно "6 капелюхів" пройшов у нашій бібліотеці. Його метою було- навчитись паралельно мислити, швидко і продуктивно знаходити  рішення у проблемних ситуаціях бібліотечної  діяльності, ефективно планувати роботу, використовувати інноваційні технології. Тема семінару   продиктована вимогами сьогодення - "Інноваційні технології - в практику роботи бібліотеки". Учасники мали домашнє завдання. Розділившись на групи  бібліотекарі, отримали капелюшки різного кольору і завдання до них.
     Білий -це колір інформації режим фокусування  уваги на всій інформації, якою володіємо: факти і цифри.
     Зелений - це колір творчості та креативності пошуку альтернативи  і внесення змін.
      Червоний - це колір  емоцій, почуттів та інтуїції.
      Жовтий - це логічний позитив,символічне відображення  оптимізму.
      Чорний  застерігає  і заставляє думати критично, вказує на ризик.
      Синій асоціюється з мудрістю і знаннями, роздумами про процеси мислення, контроль над ними, керування розумовими процесами, підбиття підсумків, гарантія дотримання всіх шести капелюхів.
      Бібліотечні працівники  давали відповіді на питання:  "Що знають про інновації в бібліотечній роботі?", "Які питання не дають мені спокою?", "Що позитивного у використанні інноваційних форм роботи?", "Які виникають почутті до інновацій?", "Як використовувати  свої творчі можливості для впровадження інновацій?" та інші. В групі синіх капелюшків були  працівники районних бібліотек, які робили висновки, спостерігали за  виступами учасників, коментували їх.
        Потім учасники обмінялись своїми капелюшками та висвітлювали своє бачення  цих питань. Цей метод дав змогу  захопити всіх учасників, зробити їх виступи  барвистими і цікавими, приділив  увагу всім аспектам  роботи над темою, направляв розмову в потрібне русло, залучив до обговорення теми всіх  присутніх. Розмова вийшла цікавою, змістовною, надихнула бібліотекарів на нові  ідеї і  задуми.

Посади біля Тараса Шевченка калину...

 Наша бібліотека розташована в самому серці міста. Тут, на головній  площі,  розміщені  пам'ятники, пам'ятні знаки, проходять свята і урочистості. Тому христинівчани намагаються  підтримувати  тут порядок і чистоту. Дерева й кущі в парках  дарують нам затишок, красу і прохолоду. На зміну деревам - старожилам  висаджуються молоді деревця й кущі. Ось і цього разу  бібліотечні працівники прийняли участь  у суботнику, під час якого  в парках  "поселились" молоді горіхи, ялини, кущі калини. Красуня калина, поетичний символ  України,  віднині красуватиметься навколо пам'ятника  великому Кобзареві. Ми не просто копала ямки, носили воду, дбайливо пригортали ніжні корінці, ми складали шану Тарасу Шевченку, нашому місту, яке ми дуже любимо. 

Поезія і музика - натхнення два крила

Христинівська земля щедра на працьовитих і талановитих людей. Багато серед них тих, кого Бог наділив талантом передавати  свої сокревенні  думки і помисли поетичним словом. Серед них і Скалій Микола Іванович. Народився він у селі Шельпахівка, яке відоме  з 18 століття. Споконвіку тут живуть  роботящі і добрі люди. Вони обробляють землю, вирощують хліб, плекають сади,  створюють міцні сім'ї, а  в  години небезпеки стають на захист Батьківщини. Прізвище Скалій - суто шельпахівське. Не одна родина має таку міцну і гарну назву.  В 30-х роках жила тут сім'я Івана і Ольги Скаліїв,  де панувала злагода, працелюбність, доброта і любов до музики. В день Святого Миколая в 1934 році в їх хатині втретє пролунав крик новонародженого, який сам собі вибрав ім'я. Важкий то був час. Україна, її селяни потроху оговтувалися від  страшного голодомору 1932-33 років. Життя  продовжувалось. Вже старші сини брались допомагати  батькам, коли нашу землю сколихнули  вибухи Великої Вітчизняної війни. Обняв  Іван Васильович дружину, поцілував п'ятьох  синів, просив їх  допомагати матері і обіцяв повернутись з перемогою.  Не дочекались  Степан, Григорій, Микола, Василь і Федір  батька, який в одному з боїв у Румунії віддав своє життя  за щасливе життя своїх синів...              Микола  Іванович  закінчив школу, відслужив  військову службу, отримав з відзнакою диплом  Канівського культосвітнього училища і повернувся в рідний край, щоб ділитись своїми знаннями , умінням, любов'ю до музики із земляками.  Працював художнім керівником в Верхняцькому будинку культури ,викладав музику в школах.
           Зі своєю дружиною Галиною Іванівною  прожили майже півстоліття разом. А поєднала їх пісня, яка вийшла на орбіту їхнього життя і створила міцну  і гарну сім'ю. Свою донечку вони назвали Іванкою, в честь її  дідів, які не повернулись з фронтових доріг. Пізніше  народився і син Олег.
           Хороший спеціаліст, талановитий музикант,  чудовий сім'янин, турботливий батько і дідусь, вправний господар має іще один Божий дар - він пише вірші. Складає їх на будь-яку тему, швидко і оригінально. Пише про те, що його турбує, що пам'ятає, про що мріє. 
           До  80-річного ювілею Миколи Іванович  колишні його учні зробили йому подарунок - випустили друком збірку його поезій "Українська мово, кланяюсь тобі!". Презентація цієї книга відбулась в районній бібліотеці, яка пройшла в рамках засідання клубу "Надвечір'я".
          Провідний бібліотекар читального залу Кулеша С.М. познайомила присутніх  з  віхами життєвого шляху  М.І.Скалія, розповіла про  книгу. А потім слово надали автору. І полилась невимушена розмова про життя, поезію, музику. Він розповідав про події і факти, які передували  написанню того чи іншого твору, декламував  свої  вірші напам'ять. Політичні і ліричні,  автобіографічні і гумористичні вони не залишили байдужими  нікого. Хор ветеранів, який  є частим гостем бібліотеки, дарував присутнім українські пісні. Такі ж як і поезія М.І.Скалія -  патріотичні, ліричні, жартівливі, вони звучали в дарунок автору.
           Були  в цей день і запитання автору, і виступ дружини Галини Іванівни, яка довгий час працювала бібліотекарем  у Верхнячці, і  автограф автора , і спілкування за чашкою чаю.
            Дякуємо автору за хороші вірші, а бібліотечним працівникам - за цікавий і змістовний масовий захід.
                         Софія Панченко, зав. .відділенням  соціально-побутової адаптації,
         член клубу "Надвечір'я"