Живуть у нашій пам'яті Герої ...

            Пам'ять... Вона нетлінна і вічна. Сьогодні вона гірка і болюча...

29 серпня ми вшановуємо тих, хто загинув, захищаючи рідну землю. Наша земля може нагодувати, зігріти, напоїти... А захистити себе вона не в змозі. Тому на захист рідної країни стають її сини й доньки. Війна жорстока, ворог підлий і безжальний. Тому повертаються до рідного дому «на щиті» найкращі, цвіт нації, які понад усе любили Україну.

Століттями за свою свободу і волю українці платили кров'ю. Історія береже імена всіх своїх захисників. До небесного пантеону приєднуються Герої російсько-української війни, яка триває одинадцятий рік. Серед загиблих – солдати, офіцери, медики, капелани, волонтери... Ми не в змозі повернути їх, але наш священний обов'язок пам'ятати про них, про їх подвиг, про те, що завдяки їм і їхній самопожертві живемо ми, живе Україна.

Війна триває. Гинуть Герої. Кожен із них – чийсь син, батько, чоловік, коханий, брат, друг... Вони живуть у наших серцях, словах вдячності, спогадах. Ці спогади витруть сльози матері теплим вітром, насняться доні ніжним дотиком, проллються дощем у вікно дружини, озвуться журавлиним курликанням до батька, протягнуть місячну доріжку до сина, іскрами вогню нагадають друзям...

Вшановуючи пам'ять полеглих Героїв, в музеї центральної бібліотеки пройшли години вшанування. Організовано книжкову виставку, де зібрано книги та статті про Героїв, які зачищають незалежність України та цілісність її кордонів.

Бібліотекарі та користувачі нашої книгозбірні виготовили квітки соняхів, які стали символом мужності Героїв-захисників. В їх виготовленні взяли участь і бібліотекар Гірницької бібліотеки Донецької області Валентина Смірнова. Ці соняхи прикріпили собі учасники години-реквієму, який пройшов біля пам'ятного знаку борцям за волю України. Ведуча – директор ЦБ Раїса Шумовська розповіла про героїзм українських воїнів, про трагедію Іловайського котла, про захисників і захисниць нашого народу, які стали ангелами-охоронцями.

В цей день на могили та до пам'ятних знаків лягають квіти, як знак шани, любові й вдячності. Сьогодні батько капітана Меланіча Олександра Юрійовича приніс квіти, щоб поставили їх біля портрета сина в музеї російсько-української війни, який створений в центральній бібліотеці.

Хай наша пам’ять про загиблих Героїв буде світлою і вічною. Найкращі діти твої, Україно, сплачують у цій боротьбі найвищу ціну, щоб Україна вистояла і перемогла. Ми віримо, що і з цієї страшної трагедії наша держава вийде переможцем і стане ще сильнішою.