В історії кожного народу є імена, які, мов яскраві зорі крізь роки та
століття світять людству своїм вічно незгасним світлом.
В історію української культури Іван Франко ввійшов як один з найвидатніших
поетів і мислителів кінця XIX і початку XX ст. В його творчості гармонійно
поєднались глибокий реалізм, гостро-викривальний пафос і проникливий ліризм.
Щодо ширини творчого діапазону, то він не має собі рівних в українській
літературі XIX століття.
Іван Франко – співець боротьби, поет глибоких почуттів, першорядний
белетрист, майстер широких соціальних полотен та психологічних мініатюр,
невтомний вчений, філософ, історик, економіст, соціолог, літературознавець,
етнограф, фольклорист, гарячий популяризатор досягнень слов’янської й світової
літератури, палкий публіцист, редактор кращих українських журналів, які зуміли
об’єднати навколо себе найвидатніші сили України, і, нарешті, громадський діяч,
що вогнем слова будив живу думку у народних масах. І в цьому він був сином
свого часу, став легендарним Каменярем.
Галактика творів Івана Франка народилася з пилинки вогню. На вигляд звичайна іскра, а насправді незбагненна клітина божественного променя «правдива іскра Прометея», злетіла з батькового ковадла ще в дитяче серце поета і вибухнула вулканами любові до людей, до праці, до правди, до свободи, заполонила його безмежну душу обертаючи її в безліч світил, які світять ще нині й розширюють свої національні та світові орбіти. В тій іскрі відклався віками національний і соціальний біль українського народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар