Приречені на Голгофу

                                   

                                                            Не щебечуть солов’ї на Соловках, 

                                                               Тільки чайки там ридають – мертвих душі, 

                                                               Тих нетяг, кого затяг сюди Гулаг 

                                                               (А слідів їх – ні на морі, ні на суші)… 

                                                                             Зінчук («Не щебечуть солов’ї на Соловках») 

Щороку в третю неділю травня по Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті  і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій.  В 2020 році День пам’яті жертв політичних репресій припадає на 17 травня.

Болюча це тема –Великий терор, що його вчинив радянський режим ЧК– ГПУ–НКВД–КГБ у червоному двадцятому столітті. Жертвами того більшовицького молоха стали мільйони людей. Особливо болісно репресії проходили на українських теренах. Вони розпочалися ще у 1920-х роках в різних формах (розкуркулення, голодомор, депортації, викриття «шкідницьких організацій» тощо) і були складовою частиною становлення тоталітарного режиму. «Звинувачення» і «викриття» наростали у 1930-х роках, охоплюючи міста і села Черкащини. Під репресії підпадали представники різних верств населення – від малописьменних і неписьменних людей, які не мали ніякого стосунку до політики, до священиків та інтелігенції. Їх звинувачували у належності до неіснуючих антирадянських організацій, шпигунстві, диверсіях, шкідництві на виробництві. . Значна частина з них була засуджена до страти.  

Традиційно до цієї сумної дати в бібліотеках  району підготовлено різноманітні заходи:  книжкові виставки «О, скільки їх підводиться з безсмертя», перегляди літератури «Репресоване «Відродження», «Біль наших сердець». 
      До ВАШОЇ уваги  кілька книг з цих виставок:

Сьогодні у Черкаській області розглянуто на предмет реабілітації понад 12 тисяч кримінальних справ, за якими реабілітовано 35145 громадян. Їх імена вміщені у серії книг 

«Реабілітовані історією. Черкаська область».  Ця книга є у бібліотеках нашого району.

 Серія науково-документальних книг тому «Реабілітовані історією. Черкаська область» віддає данину пам’яті черкащанам, які свого часу стали жертвами молоха репресій диктатури в ім’я «світлого прийдешнього завтра». Вона покликана служити відновленню історичної справедливості, ґрунтовному висвітленню трагічних подій в історії України, повернути їй незаслужено забуті імена державних діячів, інтелігентів, робітників, селян, вшанувати тих, хто боровся за свободу і незалежність України. Том «Реабілітовані історією. Черкаська область» є складовою частиною 27-томного всеукраїнського видання. Перша книга серії містить вступну статтю, яка розповідає про політичні репресії тоталітарного режиму, розкриває їх природу, характер і наслідки для населення регіону. Наступні книги містять списки реабілітованих жертв режиму, нариси про репресованих черкащан, документи, ілюстрації. Вперше оприлюднена інформація про розкуркулених черкащан, про виселенців за межі села.  Основними джерелами для видання книг серії стали архівні документи Державного архіву Черкаської області, архівів УСБУ в Черкаській області та УМВС в Черкаській області, публікації в пресі, дисертації науковців тощо. 

Жорна : про політ. репресії, 1917–1980-і роки : нариси, спогади, док. Кн. 1 / Черкас. облдержадмін. – Черкаси : Сіяч [та ін.], 1999. – 138 с. Книга містить публікації з газет 20–30-х років про репресії на Черкащині. Однак все в них поставлено з ніг на голову, і облудно біле називається чорним, а чорне – білим. У цих публікаціях – розстріли, заклики до насильства, помсти, грабунку, виморювання голодом, розправи над своїми ж ні в чому не повинними співвітчизниками, часто своїми односельцями. У книзі зібрано архівні документи, зокрема протоколи допитів репресованих, нариси про відомих земляків: Володимира Симиренка, Іцика Фефера, Степана Бена, Петра Єфремова, Якова Щирицю (отамана Мамая). 

Жорна : про політ. репресії на Черкащині в період тоталітар. режиму : нариси, спогади, док. Кн. 2 / Черкас. облдержадмін., Держ. архів Черкас. обл., Упр. СБУ в Черкас. обл. – Черкаси : [б. в.], 2001. – 176 с. Видання відкриває стаття Світлани Кононенко про репресії на Черкащині. Другий її розділ містить документи про репресії, голодомор, переслідування священнослужителів. Опубліковано також нариси про відомих краян: Антона Шарого (Богунського), Володимира Симиренка, письменників Тодося Осьмачку та Давида Бергельсона. Завершує книгу уривок з роману-спогаду вчителя з с. Текуча Уманського району Юрія Карась-Галинського (В. Юрченка) «Пекло на 6 землі» (Львів, 1931), в якому настільки рельєфно описано пекло Соловків, що світова громадськість була шокована і навіть не повірила у реальність існування такого пекла на землі… 

Хмельковський, Л. 1937 : кн.-документ про репресії комуністичної доби на Черкащині / Левко Хмельковський. – Черкаси : Стефанус, 2001. – 157 с. Репресії проти українського населення із масовим застосуванням смертної кари становлять одну з найчорніших сторінок новітньої історії нашої країни. Розстріли без справедливого слідства і суду шаленіли в Україні у 1930-ті роки і, особливо, у 1937– 1938… Автор цієї книги розповів про долі кількох вчителів, сільських священиків, національно свідомих українців, підлітків, юних солдатиків сорок першого року, а також поляків та німців, яких доля занесла на Черкащину. Він пройшов стежкою цих людей від їх арешту до розстрілу. Розповідь зроблено на суворо документальній основі, яка дозволяє читачеві відчути жахливу атмосферу загального страху і безвиході, насаджувану в ході репресій, аби перетворити народ на сіру масу, готову виконати будь-який наказ згори. 

Волошенко, І. І. Їх було 897… (докум. розповідь про події 1937–1938 рр. у Монастирищен. р-ні на Черкащині) / І. І. Волошенко ; [ред. І. І. Волошенко]. – Монастирище : [Мрія], 2005. – 147 с. 897… Саме стільки жителів і уродженців Монастирищини було репресовано в різні роки, 684 особи – розстріляно. Масові репресії розпочалися в краї в липні–серпні 1937 р. А далі маховик 7 репресій почав прискорюватися і знищувати сотні ні в чому невинних людей. Найбільше жертв приніс 1938 рік. Тоді заарештували 226 монастирищан. Спираючись на карні справи репресованих, автор розглядає події 1937–1938 і деяких інших років по окремих селах району та по групах репресованих. Найбільше «ворогів» було серед колгоспників – 386.

 Серед репресованих земляків – митрополити УАПЦ Василь Липківський та Микола Борецький, автор «Некрополя України» Михайло Кутинський, письменники Роман Гуцало та Давид Бергельсон, правозахисник 1960-х років Анатолій Лупинос. Хоменко, В. М. Зона / Володимир Хоменко ; [відп. ред. М. Пономаренко]. – Київ : АртЕкономі, 2015. – 51 с. : іл. Книга краєзнавця Володимира Хоменка – це розповідь про уродженців і колишніх жителів Звенигородського району, які стали жертвами репресій радянської тоталітарної системи. Серед них: Володимир Дурдуківський (1874–1938) – літературний критик, педагог, уродженець с. Пединівка, Софія Терещенко (1876–1948) – художниця, етнограф, засновниця Звенигородського краєзнавчого музею, Юрій Тютюнник (1891–1930) – генерал-хорунжий армії УНР, уродженець с. Будище, Агатангел Кримський (1891–1942) – академік, сходознавець, житель м. Звенигородка. 

Поліщук, В. Т. Вибране [Т.] 2. Розстріляні таланти (Репресовані письменники Черкащини) / Володимир Поліщук. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2013. – 417 с. – Містить бібліогр. До книги увійшли історико-літературні статті, нариси, розвідки про репресованих письменників Черкащини. Автор широко 8 користувався донедавна недоступними архівними джерелами і зумів досить переконливо показати страшний механізм людиноненависницького тоталітарного режиму. Зазнали репресій понад 50 письменників-земляків тільки у ХХ столітті. Більшість із них було фізично знищено у в’язницях, таборах і висилках, а їх творчість замкнено у глибокі спецсховища. Серед цих письменників – Агатангел Кримський, Михайло ДрайХмара, Павло Филипович, Тодось Осьмачка, Андрій Чужий, Дмитро Борзяк, Надія Суровцова, Сергій Єфремов, Юхим Ґедзь, Олена Журлива, Степан Бен, Юрій Лавріненко, Олекса Влизько, Віталій Чигирин. Тепер добрі імена цих митців слова знову повертаються й відроджуються.


відроджуються.