Всеукраїнський день бібліотек

«У багатих людей — велика бібліотека. У бідних людей — великий телевізор»
                                                  — Ден Кеннед

                               

      Бібліотеки – одне з великих надбань цивілізації. Без них неможливо уявити  розвиток науки, освіти, культури, життя громадян будь-якої країни. Саме вони є інформаційною основою високорозвинутого демократичного суспільства. Вже п'ятнадцять років поспіль 30 вересня в Україні традиційно відзначається професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек (відповідно до Указу Президента України № 471/98 від 14 травня 1998 р.). Це свідчить про глибоку повагу влади та народу до своєї духовної спадщини, а також про визнання ними тієї ролі, яку відіграє в державі та в житті суспільства така поважна інституція, як Бібліотека.

   Перші бібліотеки в Київській Русі почали відкриватися при церквах і монастирях після ухвалення в 988 році християнства. Найбільшою і найбагатшою у той час була бібліотека Софії Київської, заснована у 1037 році Ярославом Мудрим. У цілому в бібліотеці налічувалося до 900 томів рукописних книг - грандіозна для середньовіччя кількість. 

   Книги, які виходили з майстерень Софійського собору, стали основою інших бібліотек, зокрема величезної бібліотеки Печерського монастиря, яка з кінця ХІ ст. стала найбільшим центром культурного життя Київської Русі. 

   Під час монголо-татарського нашестя книги загинули у війнах і пожежах. З тих часів збереглися лічені екземпляри бібліотеки Софії. Найвідоміші: Рейнське євангеліє (яке донька Ярослава Мудрого Анна вивезла до Франції з Києва). На цій книзі приносили присягу французькі королі, а нині дають клятву президенти Франції, Остромирове євангеліє (1056-1057), два Ізборники 1073 та 1076 рр.., Мстиславове євангеліє XII ст. 

   У Західній Україні активний бібліотечний рух починається зі створення галицько-волинського князівства (приблизно з ХІІІ ст.). При дворі князя Володимира Васильковича - книжника і філософа - існувала величезна книжкова майстерня. 

   З появою книгодрукування в середині XV ст. відбуваються значні зміни у всьому європейському книговиданні і, звичайно, у бібліотечній справі. Значний розвиток бібліотеки набули в XVI ст., Великі книгосховища з'явилися при школах в Острозі й у Львові. У XVII ст. організована бібліотека Київської академії. У XVIII ст. значні бібліотеки мали заможні благородні пологи, козацька старшина, єпископи, монастирі, різні школи. 

   У другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в Західній Україні, яка входила на той час до складу Австро-Угорщини, діяла мережа культурно-освітніх осередків «Просвіта». Це суспільство вже в 1914 мало по всьому краю 78 філій, 2944 читальні. У 1914-му власні читальні діяли в 75% українських населених пунктів Галичини, в 1939-му мережею філій та читалень «Просвіти» було охоплено 85% західноукраїнських земель. 

   У радянські часи бібліотечна справа стала частиною державної політики. 

   Сьогодні в Україні налічується близько 40 тисяч бібліотек. Кількість бібліотечних працівників перевищує 52 870. Послугами книгосховищ користуються більше 17490 тисяч читачів.

    У день професійного свята бібліотекарів суспільство вшановує подвижників бібліотечної справи, людей, які присвятили своє життя служінню книзі.

    Бажаємо всім творчої наснаги, міцного здоров’я, натхнення, дружнього взаєморозуміння та підтримки, радості, добра і нових успіхів у нашій благородній справі.

       

      Вітаємо усіх бібліотекарів із                                  професійним святом !!!

" СВЯТО КАРТОПЛІ"

    Ще на лугах за рікою трави срібляться, зеленіють світло. На галявинах, узліссях ще спостерігається барвисте квітування різнотрав’я. Барви вересня спокійні, неповторні. Усе довкола  стишується. Летять у вирій лелеки, журавлі, інші птахи. Услід за мною й березою починає жовтіти горобина. Ліс пахне хвоєю, грибами, листям. А в полях, на городах копають картоплю…

     Картоплю у нас називають “другим хлібом”. І це цілком справедливо. Зараз нам навіть важко уявити собі стіл без страв з картоплі. Треба багато часу, щоб перелічити, що можна приготувати з картоплі. Картопля ніколи не приїдається, кажуть в народі. Вона на кожен день, без неї важко уявити сучасну кухню. А чи завжди було так? Шлях до масового поширення картоплі на нашому континенті був довгий і нелегкий… Багато вчених вважають батьківщиною картоплі острів Чілоє у Південній Америці. Там і зараз є місця, де зустрічається дика картопля.

       В Європу “ земляні яблука” привезли мореплавці після відкриття американського континенту. Вперше ця незвичайна для європейців рослина з’явилася в Іспанії.

     Ось яка придибенція трапилася з англійським адміралом Френсісом Дрейком. Тривалий час він провів у мандрах. У 1586 році адмірал повернувся додому і привіз незвичайні земляні плоди. Віддавши їх своєму садівникові, він наказав висадити плоди у найкращий грунт.

      Турботливо доглядав посіви садівник. Стебла пішли в ріст, невдовзі з’явилися квіточки, а потім і плоди – зелені ягідки. Покуштував їх садівник, а вони гіркі, несмачні. “Що то за плід?” Пропала моя праця”, - пожалівся він адміралові. Розсердився адмірал, наказав вирвати рослини. Їх почали висмикувати з корінням. І сталося диво. Під кожним кущем виявилися точно такі плоди, як привіз адмірал. Плоди відварили. Вони виявилися смачними. Відтоді садівник не тільки сам вирощував картоплю ( а це була саме вона), а й радив це робити іншим людям.

          Картоплю описували в художніх творах письменники, поети. Ліна Костенко в поезії “Люблю чернігівську дорогу написала: “ Під осінь у кожному селі немов димки димлять жертовні – копають люди картоплі.”

      У Т.Г. Шевченка читаємо: “ А чиєю кров’ю тая земля напоєна, що картоплю родить?” “А на Січі мудрий німець картопельку садить.”

        Г.Тютюнник в оповіданні “Печена картопля” розповідає про душевні настрої молодих людей, про розвиток ще прихованих почуттів.

            Михайло Коцюбинський в оповіданні “ П”ятизолотник” малює таку картину: “ А йди вечеряти старий! – перепинила Хима гіркі Хомині думи і поставила на  припічок з гарячою бараболею в лушпиннях. Біла пара хмарою звилась над горщиком, а старі, присунувшись близенько до нього, руками вихоплювали гарячу бараболю і, мочаючи в сіль, їли…”

       Ну і звичайно, кому  ж  як не бібліотекарям  організувати  виставку КАРТОПЛІ, яку   з нагоди відзначення  22-ї річниці  Дня Незалежності   Країни презентували  працівники Христинівської центральної районної бібліотеки на головній площі міста в імпровізованій «Світлиці». Звичайно, перехопивши  літературний подих-захоплення   письменників «земляними яблуками» , наші  господині-бібліотекарі  вирішили  здивувати  та нагадати, які смачні та вишукані страви можна приготувати  з цього доступного по ціні  овоча. А глядачі виставки достойно оцінили всі кулінарні картопляні   шедеври та по-праву нагородили грамотою « ЗА ОРИГІНАЛЬНІСТЬ».

                                       СМАЧНОГО!!!!