У народі кажуть: як лютий не
лютуй, а на весну брови не хмур. Хоча він за своїм характером найпримхливіший
місяць, та все ж сонечко повертає на весну, поступово день збільшується. Мудро
відмічено у народному прислів’ї: «Лютневий сніг весною пахне».
У кожного місяця є свої свята. У січні – це Різдво, Василя, Водохреща.
Натомість лютий може похвалитися лише одним найбільшим церковним святом –
Стрітенням Господнім.
Що це за свято – Стрітення Господнє
Свято завжди
святкується на 40-й день після Різдва Христового. З церковнослов'янської мови
слово «стрітення» перекладається як «зустріч, яка описує значущу та важливу
подію в житті Ісуса Христа». Описана вона в Євангелії від Луки: на сороковий
день від народження Марія разом з Іосифом принесли маленького Ісуса до храму
для причастя. При цьому Єрусалимському храмі
жили двоє праведних людей – священник Симеон і благочестива пророчиця Анна.
Вони святим духом були натхненні і сподівалися перед своєю смертю побачити
Спасителя. І коли Мати Божа принесла до святині маленького Ісуса, Симеон
приступив до немовляти, взяв його на руки і славлячи Бога сказав: «Нині
відпускаєш раба Твого Владико, за словом твоїм, з миром, бо очі мої побачили
спасіння Твоє, яке ти уготовив перед лицем всіх людей…». Анна ж, яка понад 60 років служила Богу в пості і молитві, та за що Бог
наділив її даром пророцтва і дав їй ласку дожити до тієї хвилини, коли вона
побачить Спасителя світу, пішла розголошувати, що вже прийшов на світ той, кого
багато віків чекали всі народи.
Що потрібно робити цього дня
Віряни
цього дня обов’язково відвідують храм, де проводиться святкова літургія. Головним дійством у цей день було освячення вогню й води; стрітенські свічки вважалися чарівними і мали назву «громниця» («громничка»). Їх запалювали й ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому, щоб весняна повінь не пошкодила посіви і щоб мороз не побив дерева. Вважається, поки
Стрітенська свічка горить, вона здатна захищати людину від хвороб, бід і всіляких
негараздів. Коли вона догорить, її потрібно віднести назад до церкви.
Цінували також стрітенську воду, набрану з-під даху чи освячену в церкві. Вважалося, що ця чудодійна вода допомагає від хвороб, особливо від пристріту. Нею обов'язково обприскували будинки, окропляли та поїли худобу. А на Слобожанщині пасічники, коли приходила пора, кропили вулики.
Що не можна робити на Стрітення
Цей день особливо важливий для
справжніх вірян. Тому вони завжди намагаються провести його з користю:
розвиваються духовно, читають молитви. Існує і низка заборон:
- не можна фізично працювати, а також
прибирати в хаті, займатися рукоділлям;
- від походу на церковну службу краще не
відмовлятися, а також не можна приходити на неї із запізненням;
- не варто злословити, ображатися, сваритися;
- треба утриматися від далеких поїздок, тому
що цей день краще провести з близькими;
- забороняється вдаватися до різного роду
магічних обрядів, ворожити;
- не можна пити алкогольні напої.
Народні прикмети на Стрітення
За погодою люди передбачали якими
будуть весна й літо та майбутній врожай:
- на Стрітення з’явилися великі бурульки, що звисають з дахів – буде
багатий врожай кукурудзи;
- напередодні свята ясне небо – гарно вродять фрукти та ягоди;
- сонячна і безвітряна погода – обіцяє хороший сезон для
пасічників;
- дощовий день – до спекотного літа, а якщо йде сніг – чекайте на
пізні заморозки навесні;
- вночі багато зірок – весна прийде пізно;
- якщо на Стрітення відлига, то ще довго буде зима;
- якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде
пізньою і холодною;
- якщо на
Стрітення півень нап’ється, то на Великдень віл напасеться.
В центральній бібліотеці пройшов урок
народознавства «Стрітення» завершує зимові свята». Під час його бібліотекарі
розповіли про історію свята, познайомили з книгами, де можна прочитати про те,
як наші предки святкували цей день. А потім присутні згадували прислів'я,
прикмети, пов’язані з цим днем. Було цікаво!
Тож із святом Стрітення всіх! Гарної нам весни і Перемоги Україні!
