Самовідданий син України

У драматичній історії нашого народу є величні постаті, яких ніколи не огорне темінь забуття. До них належить і Михайло Сергійович Грушевський – перший Президент України, видатний історик, вчений світового рівня.

З товщі багаторічних перекручувань і замовчування повертається не лише його ім'я і творчість, а й безцінний історичний досвід, нехтувати яким ми не маємо права. Продовжуючи і розвиваючи ідеї Михайла Грушевського, ми повинні бути сильними, вільними і багатими, щоб нас поважали; ми повинні бути миролюбними, щоб нас не боялись; ми повинні бути розумними, підприємливими, щоб з нами шукали співробітництва; ми повинні бути справедливими і демократичними, щоб своїм прикладом допомагати іншим здобувати свободу.

Михайло Грушевський єднав інтереси Західної України і України Східної. Він нині вивищувався над політичними пристрастями, бо дав для українського народу національну ідею – історичну закономірність здобуття українським народом державності. Він поклав своє життя на вівтар справи українського національного відродження, створення незалежної української держави. В пам’яті нащадків М.С.Грушевський назавжди залишиться і як автор монументального дослідження «Історія України-Руси», і як один з головних творців нашої історії.

Прогресивне людство відзначає 155-ту річницю від дня народження великого українця – М.С.Грушевського. В бібліотеках організовуються книжкові виставки, проводяться історичні години, уроки історичної правди, бібліографічні огляди літератури, історичні читання тощо. В бібліотеках є багато книг, які розповідають про літописця і поборника України-Руси Михайла Грушевського.

Нещодавно, завдячуючи Українському Інституту Книги, у фонд центральної бібліотеки надійшла книга Данила Яневського «Грушевський. Скоропадський. Петлюра». Книга вийшла у харківському видавництві «Фоліо» в серії «Великий науковий проект». Книгу читають учні, студенти, вчителі, всі ті, хто цікавиться історією нашої держави. І тому ім’я Михайла Грушевського, який в 1917 році очолив нову Українську республіку – а його було обрано Головою Центральної Ради, дороге українцям. Завдяки йому світ дізнався, що є така держава Україна, яка з давніх часів відстоює свою незалежність і свободу.

Бібліотеки і цифрова освіта

 

Українська бібліотечна асоціація з січня 2020 року – партнер проєкту Міністерства цифрової трансформації України «Дія. Цифрова освіта», що є складовою національного проєкту «Дія», за яким передбачається створення онлайн-сервісів державних послуг.

Наша бібліотека долучилась до цього національного проєкту. Структурні підрозділи центральної бібліотеки, в яких є комп’ютери, підключені до Інтернету, надають змогу користувачам бібліотек безкоштовно пройти навчання на національній онлайн-платформі з цифрової грамотності.

Наша бібліотека входять до мережі цифрових хабів, де власне й можна безкоштовно отримати доступ до сайту «Дія. Цифрова освіта» та пройти навчання з цифрової грамотності. Також у бібліотеках можна проконсультуватися щодо окремих можливостей та послуг «Дії», бібліотекарі, які постійно самі навчаються, беруть участь у вебінарах, допомагають вчитися іншим. Постійно проводимо безкоштовне навчання, як для окремих громадян так і груп, освіта й вік не має значення.

Щоб користувачі нашої громади мали змогу користуватись послугами, які надає цей проєкт, в рамках програми, які підтримав Президент України, 11 бібліотечних філій отримали 22 комп’ютери. В сільських бібліотечних закладах жителі можуть використовувати сучасні інформаційні технології.

Не всі жителі Христинівщини мають дома комп’ютерну техніку, не всі мають достатньо знань володіння нею. Щоб не їхати за десятки кілометрів, багато справ можна вирішити в місцевій бібліотеці.

Адже сьогодні електронні форми надання послуг громадянам розвиваються швидкими темпами за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем. І незабаром для всіх жителів Христинівщини не буде проблемою сплатити комунальні платежі, оформити пільги, пенсії, субсидії, записатись на прийом до будь-якого спеціаліста, керівника чи лікаря тощо.

Саме книгозбірні завдяки діям Української бібліотечної асоціації, що підписала Меморандум про співпрацю з Міністерством цифрової трансформації у сприянні розвитку цифрової грамотності, стали першими хабами для бажаючих навчатись на онлайн-платформі.

Тому зростає роль бібліотек у житті громади, в освоєнні нашими земляками сучасних інформаційних технологій.

День відкритих дверей в бібліотеці

Вересень скидає свої останні листки, а натомість приносить нам багато гарних днів і світ, серед яких і Всеукраїнський день бібліотек. В цей день ми віддаємо шану книзі і бібліотеці. Адже бібліотека – це книжковий храм , скарбниця думок, що прокладають стежки у майбутнє. Книги і бібліотека зберігають нашу історію, яку творили і творять люди – патріоти нашої держави. Без минулого у нас не буде майбутнього.

В цей день, 30 вересня, ми запрошуємо христинівчан стати гостями бібліотеки. Всі структурні підрозділи центральної бібліотеки Христинівської міської ради проводять дні відкритих дверей з цікавою програмою. В центральній бібліотеці день відкритих дверей має назву «Бібліотека збирає друзів» і запрошує на:

- конкурс «З книгою по життю» – відділ бібліотеки для дітей;

- майстер-клас «Осінні фантазії» – відділ бібліотеки для дітей;

- квест «В чарівному світі книги» – кафедра юнацтва;

- книжкова дегустація із присмаком кави – читальна зала;

- екскурсія «Майстри пера Христинівщини» – літературний музей;

- відеоперегляд «Найбільші бібліотеки світу» – Інтернет-центр.

 

Бібліотека ріднить людей з книгою, відкриває красу і силу слова, вчить нас ставити кращими, сильнішими, мудрішими, добрішими, освіченішими. 

Без книг і бібліотеки в народу немає майбутнього.

Бажаємо всіх, хто любить читати, розуміє, яку роль відіграє книга в житті людини:

Долі світлої, щоб освітлювала вам шлях.

Ангела спасителя, щоб оберігав вас.

Мрії блакитної, щоб обов’язково збулась.

Любові неземної, щоб полонила вас.

Краси золотої, щоб зігрівала серця.

Надії на краще майбуття.

Аптека і бібліотека

В третю суботу вересня кожного року в Україні відзначається День фармацевта. В професії бібліотекаря і аптекаря є багато спільного: аптекар лікує тіло, а бібліотекар – душу.

Шановні користувачі! Запрошуємо Вас ознайомитися з матеріалами віртуальної книжкової виставки «Аптека і бібліотека», присвяченої цій професії.

Аптека і професія фармацевта викликають зацікавленість і надихають людей творчих. Аптеки ніби окутані туманом загадок минулих століть. Сформована ще сотні літ назад система аптечних символів закріпилася і дійшла до нас в художній літературі.

Розпочати свою розповідь нам би хотілося, мабуть, з яскравого прикладу літературної презентації аптеки і аптекаря в світовій літературі – шекспірівській драмі «Ромео і Джульєтта», в якій бідний аптекар погоджується продати Ромео яд:

Цієї ж ночі ляжу я, Джульєтто,

         З тобою поруч. Де узяти засіб?

         Як швидко злі думки приходять людям,

         Доведеним до відчаю! Мені

         Згадалося, що в тому он будинку

         Живе аптекар. Він із різних трав

         Цілюще й смертоносне варить зілля.

         Худий він і нещасний, як злидар.

         Висять у лавці в нього черепаха,

         І крокодила чучело, і риби.

         А на полицях – горщики і склянки.

         Насіння в них, коріння й пелюстки.

         Побачивши убозтво це, подумав

         Я ще тоді: якщо комусь отрута

         Смертельна знадобилась би, якою

         У Мантуї не можна торгувати

         Під страхом смерті, – він її продасть.

         Ця думка передбачила потребу.

         Тепер мені цей бідний чоловік

         Продасть, напевне, те, що я шукаю.

         Я пам’ятаю, він живе он там.

         Але закрита лавка, нині свято.

         Аптекарю!

Все це: незвичайний і загадковий антураж, архаїчні джерела і міфічні значення, якими завжди відрізнялись аптеки; образ фармацевта, який володіє «таємними знаннями» і його близькість до отрути; нерідко фізичними та духовними стражданнями, що супроводжують хворих і змушують звертатися до аптеки, залежність хворого від фармацевта; тема кохання і смерті сформували стійких тематичний комплекс художніх образів аптеки і фармацевта.

Антон Чехов «В аптеці»

Так, в невеликому оповіданні Антона Чехова «В аптеці» не лише яскраво висвітлено образ аптеки, але й саме спілкування хворого з провізором. Герой його оповідання – домашній учитель Єгор Свойкін – вимучений не тільки хворобою, але відчуває страшенну незручність. Опис чехівської аптеки, її стерильність і чистота, а також запахи, – все це здається таким знайомим навіть тепер, століття потому. Чим закінчився візит героя до аптеки, ви дізнаєтеся, коли прочитаєте це оповідання.

Михайло Булгаков

Твори Михайла Булгакова хоч і не мають детального опису аптек, але в них висвітлюється вся та ж ідея двоякості властивостей ліків. Увага автора сконцентрована на їх «темній стороні». А в оповіданні «Морфій» ліки поступово гублять лікаря Полякова. Містичний роман «Майстер і Маргарита» теж не минає цієї теми: чарівний крем героїня отримує від представників темних сил.

 

Ільф І., Петров Є. «Дванадцять стільців»

Має місце в літературі і сатирична сторона фігури аптекаря. Таке ми зустрічаємо в творі Іллі Ільфа і Євгенія Петрова «Дванадцять стільців».

«... Провізор Леопольд Григорович, якого домашні називали Липа, стояв за червоним лакованим прилавком, оточений молочними банками з отрутою, і з нервозністю продавав невістці брандмейстера крем «Арго» проти засмаги і веснянок...» А вона вимагала пудру «Рашель» золотистого кольору, але в аптеці був лише крем «Арго». Боротьба протилежних продуктів продовжувалася півгодини. Переміг все таки Липа, який продав губну помаду і клоповар)))

 

Ільф І., Петров Є. «Одноповерхова Америка»

Ільф та Петров не лише сатирики, але і літописці. У вересні 1935 рку вони три місяці прожили в США, побували в тридцяти п’яти штатах. Відвідали вони й аптеку, яку потім мальовничо описали у своїй книзі «Одноповерхова Америка». Чоловіки зупинилися там… пообідати! Це звучить незвично, згодьтеся. Але, після того  як в у США ліки почали випускатися фармацевтичними фабриками, провізори залишилися без роботи. І, щоб не залишитися зовсім без заробітків, в американських аптеках почали продавати морозиво,напої, галантерею, іграшки, цигарки, посуд. Але, хоч і аптека перетворилася частково на заклад харчування, власник її мав бути провізором з науковим багажем. 

Устинова Т. Закон зворотніх чарів

Анфіса Коржикова найбільше в світі любить свою бабусю Марфу Василівну, і аптеку, де вона працює, а ще детективні головоломки... Вона легко розгадує, хто вкрав гроші у завідуючої чи куди зникли документи з її столу. Але Анфіса завжди мріяла розгадати справжній злочин. А тут їй підвернулося відразу два... Хтось планомірно труїть Іллю Решетникова, власника транспортної контори, яка знаходиться поряд з аптекою. А друга справа набагато крутіша – убили сусіда Марфи Василівни по дачі. Прочитайте цей роман – і дізнаєтеся як знайшла злочинців аптекарша Анфіса.

 

Устинова Т. Міф про ідеального чоловіка

Чи вірите ви в існування ідеальних чоловіків?! Сергій Мерцалов був саме таким – геніальний хірург, талановитий бізнесмен, люблячий чоловік і батько, зразковий син... Але все це залишилося в минулому. Сергія було знайдено мертвим у дворі, де він гуляв із собакою. Останнім часом за Сергієм хтось стежив. Втім, так само, як і за Клавою Ковальовою – бідною самотньою жінкою, колишньою вихованкою дитбудинку. Але під час слідства з’являються вельми неприємні факти, міф про ідеального чоловіка Сергія Мерцалова розвіюється – окрім родини у нього є жінка і позашлюбний син. Що ж ще накоїв покійний? І що за гріхи водяться за Клавою, якщо їй залишалося жити всього кілька днів...

Чому ми згадали цю книгу? Клава Ковальова – фармацевт!

 

Майлі Мелой «Аптекар»

1952 рік. Юна Джейні з батьками переїжджають із Лос-Анджелоса в Лондон. Тут їй зовсім не подобається. Вона знайомиться  з сином місцевого аптекаря Бенджаміном, з радістю погоджується відправитися з ним на прогулянку. і жартома висліджують в парку когось схожого на шпигуна. А несподівано виясняється, що шпигун справжній. Потім раптово зникає батько Бенджаміна, залишивши їм книгу під назвою "Фармакопея". В ній виявляються рецепти мікстур, які можуть зробити людину невидимою, змусити говорити правду, перетворити її у птаха. За книгою полюють шпигуни, і тепер Бенджаміну і Джейні потрібно не дати ворогу заволодіти "Фармакопією" і знайти зниклого аптекаря.

 

Хейлі А. «Сильнодіючі ліки»

Вони – лікарі. Хороші лікарі. Занадто хороші, щоб не бути абсолютно чесними… Щоб не втратити велике кохання… Щоб уникнути вічних неприємностей… І лікарі стають героями. Людьми, які знаходять вихід із безвихідних ситуацій. Тому що мужність лікаря – найсильніші ліки, яких не купиш в аптеці.

 

Блок О. «Ніч, вулиця, ліхтар, аптека»

Вісім коротеньких строф принесли автору світове визнання. Цей вірш є однією із перших спроб поета розібратися, для чого людина приходить в цей світ. Чи залишатися їй у круговерті безглуздих, одноманітних днів чи знайти таки у чомусь сенс життя. Бо земне існування – лише мить у порівнянні з вічністю…

Ніч, вулиця, ліхтар, аптека,

Безглузде тьмяне світло й сум.

Прихована в нім небезпека –

Безвихідність одвічних дум.

 

Помреш – спочатку все почнеться,

І, як жертовник і вівтар,

Вночі в каналі відіб`ється.

Аптека, вулиця, ліхтар.

10 жовтня 1912 р.

(Переклад з російської: Клуб поезії, автор Sempervivum)

Винничук Ю. «Аптекар»

Події нового роману Юрія Винничука «Аптекар» відбуваються у 1646-1648 роках спочатку у Венеційській республіці, а далі – у Львові. Історичне тло уміло використане для захопливої гри в дійсне-недійсне, де персонажі історичні сусідять з вигаданими, а їхні складні стосунки формуються у любовні трикутники. Фантазійні описи звучать як реальні, авторська вигадка відходить на другий план, змушуючи читача вірити у світ, витканий зі сну. Проза Ю. Винничука – це завжди інтригуюча оповідь завдяки бурхливій уяві майстра вишуканих стилізацій. Автор знову дивує тим, що новий роман, який поєднує у собі метафоричність і гострий сюжет, не схожий на жоден попередній. Хоча окремі натяки й алюзії єднають його з «Танґом смерті».

 

Несправедливо було б обійти увагою й самих аптекарів, які стали відомими авторами.

Агата Крісті 

Англійська письменниця Агата Крісті стала одним із самих відомих у світі авторів детективної прози. небагато хто знає, що автор таких персонажів, як міс Марпл і Еркюль Пуаро, під час Першої світової війни була медсестрою, а такою шість років працювала в госпітальній аптеці фармацевтом-техніком. Саме під час роботи в аптеці Агата Крісті задумала написати своє перше детективне оповідання. Уже в наш час вчені підрахували, що із 80 романів Агати Крісті в 41 знаряддя вбивства являється різні отрути: стрихнін, миш’як, морфін, наперстянка тощо. Знайшлося в її творах місці і звичайним лікам, які герої її книг п’ють в лікувальних цілях. Прочитайте книги Крісті, і Ви отримаєте не лише задоволення від читання, а й рецепти від хвороб.

 

О.Генрі

Приблизно в той же час на другій стороні Атлантики фармацевт Уільям Сідні Портер став відомим всьому світові під псевдонімом О.Генрі. Хоч не завжди в його творах є описи аптеки та її побуту, він детельно розповідає про преперати і про те як вони готуються. Яскравий приклад оповідання «Приворотне зілля Айки Шонштейна».

 

Вітаємо всіх, хто має відношення до фармацептії, з їх професійним святом. Бажаємо всіляких гараздів в житті і в роботі! 

Україна і Європейський Союз

Цього дня, 7 років тому, ратифікована Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський парламент синхронно ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Це рішення підтримали 355 депутатів Верховної Ради та 535 європарламентарів.

Як відомо, переговори щодо нового базового договору між Україною та ЄС на заміну Угоди про партнерство та співробітництво були розпочаті у березні 2007 року (у 2008 році сторони узгодили назву майбутньої угоди - Угода про асоціацію).

У листопаді 2011 року у Брюсселі відбувся завершальний, 21-й раунд переговорів щодо укладення Угоди про асоціацію, в ході якого були узгоджені всі положення тексту Угоди. Документ мав бути підписаний на Вільнюському саміті в листопаді 2013 року тодішнім президентом України, але під тиском Москви він відмовився це зробити, що викликало масові протести громадян і повалення режиму Януковича в лютому 2014 року.

6 березня 2014 року, на позачерговому саміті ЄС у Брюсселі, відбулися гострі дискусії з приводу майбутнього Угоди, і ряд європейських держав, аби не псувати відносини з Москвою, виступив за виокремлення з Угоди економічної частини. Процедура підписання політичної частини Угоди, яка носила переважно декларативний характер, відбулася 21 березня 2014 року на позачерговому саміті в Брюсселі.

27 червня 2014 року під час засідання Ради ЄС Президентом України Петром Порошенком та керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 країн-членів ЄС було підписано економічну частину Угоди про асоціацію України та ЄС.

16 вересня 2014 року Верховна Рада та Європейський парламент синхронно ратифікували цю Угоду. Згодом українська Сторона передала до депозитарію ратифікаційні грамоти і завершила, таким чином, всі внутрішньодержавні процедури.

Багато норм Угоди про асоціацію були тимчасово застосовані ще з 2014 року. З 1 січня 2016 року функціонувала зона вільної торгівлі з Євросоюзом, а з 1 вересня 2017 року Угода набула чинності в повному обсязі.

В Христинівській центральній бібліотеці проводяться уроки політичної грамотності, огляди книг і періодики, години обміну думками, які висвітлюють цю тему. Допоможуть користувачам бібліотеки і інтернет-ресурси, які висвітлюють відносини України і ЄС.

«Читати – це мудро, читати – це модно, читати завжди і де завгодно!»

 «Читати – це мудро, читати – це модно, читати завжди і де завгодно!» – під таким девізом відбулася інформаційна година «Читайте самі, та цікавіше з нами». Читачі 2 А класу міської школи № 1 мали змогу дізнатися як твориться книга, переглянути відео про правила поводження з книгою та спробувати відповісти на запитання вікторини, а на завершення пограти в ігри.

Бібліотека – море книг,

Бібліотека – храм науки…

Переступайте наш поріг,

Беріть скарби нетлінні в руки!

Ця вічна «Червона рута»

13 вересня 1970 року на Театральній площі міста Чернівці відбулося пряме включення до ефіру київської студії телебачення. Програма «Камертон доброго настрою» стала першим майданчиком для старту пісні «Червона рута», яку виконував дует: сам автор і композитор Володимир Івасюк і місцева юна співачка Олена Кузнєцова.

            Фото з архіву музею Володимира Івасюка в Чернівцях (момент ефіру)

З тих пір з’явилося багато нових пісень, деякі з них не залишили в серцях людей і сліду. А «Червона рута» живе, звучить, хвилює. Саме цій пісні судилася гарна і довга пісенна доля.

Пісня має свою історію. В 1967 році Анатолій Волков подарував батькові Володимира Івасюка Михайлу Григоровичу в день 50-річчя монографію «Коломийки», впорядковану Володимиром Гнатюком та видану в 1906 році. Саме в ній Івасюк-молодший зустрів ці рядки: «Ой, ходила, говорила гільтайова мати, назбирала троєзілля мене чарувати, назбирала троєзілля червону рутоньку, та й схотіла зчарувати мене, сирітоньку». Так молодий композитор дізнався про існування квітки з незвичною назвою «червлена рута», що дало назву найвідомішому його творінню – пісні «Червона рута».

У словнику Бориса Грінченка юнак знайшов посилання на слова народної пісні: «Ой купало, рутній Іване, весілля рясного пана»... І почав Володимир, мандруючи гірськими гуцульськими селами, шукати варіанти коломийок про червону руту; записав легенду про загадкове чар-зілля, символ чистого вічного кохання. Знахарі показали юнакові два види червоної рути: рододендрон східнокарпатський (його зобразив на триптиху «Червона рута» в 1998 році художник Микола Горда) та рододендрон жовтий. За переказами, жовта квітка рути лише на кілька хвилин в ніч на Івана Купала стає червоною. Дівчина, яка знайде цю квітку і зірве її, буде щаслива в коханні...

Худ. Микола Горда, картина-триптих «Портрет Володимира Івасюка. Червона рута» (1998). 

На ювілейному альбомі пісень Івасюка зображена монарда з Північної Америки. Яка ж вона, червона рута? Чому її шукали ввечері? («Червону руту не шукай вечорами...). Тому й виспівував Владко Івасюк своїй єдиній, щоб не шукала руту, бо його почуття – сильні і вічні.

Давним-давно у Карпатах увечері після спеки гори нагрівалися так, що на галявинах самозапалювалися ефірні олії у монарди, а в лісі – у ясенця. Якщо хтось бачив цю фантастичну картину – ніколи не забуде: у темряві кожна квітка оповита райдужним світлом. Не завжди росла у нас монарда (червона рута). ЇЇ батьківщина – Мексика. Першим цю рослинку з ніжним лимонним ароматом описав іспанський лікар і ботанік Ніколас Модернас. Тому і отримала вона назву за ім’ям людини, яка її описала в «Каталозі корисних рослин Америки» – монарда. Українці полюбили цю рослину за чудові пахощі, цілющі властивості. В нас її називають бергамот, рута-м’ята, лимонна м’ята... Її високо цінували козаки-характерники, соком її листя заживляли рани, вживали її при переломах і пораненнях. Господині теж побачили в ній гарну помічницю в кулінарії.

Сьогодні «Червона рута» – десь майже офіційно, десь ні – є гімном української ідентичності. Їй пішов шостий десяток! І вона не старіє, не в’яне, нагадує нам про вічні цінності українців.

 Володимир Івасюк і Софія Ротару

А чудова пісня про гарну рослину, про чисте і вірне кохання живе поміж нас. Як живе і пам’ять про її автора Володимира Івасюка, талановитого співака і композитора, патріота України...

Сьогодні користувачі нашої бібліотеки мали змогу послухати «Червону руту», познайомитися з історією її створення, дізнатися більше про легендарного Володимира Івасюка, його творчість, його долю. 

А його недоспівані пісні залишаться у наших серцях і назавжди «будуть поміж нас»...

Текст пісні:

Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі.

Може, десь у лісах

Ти чар-зілля шукала,

Сонце-руту знайшла

І мене зчарувала?

 

Приспів:

Червону руту

Не шукай вечорами, –

Ти у мене єдина,

Тільки ти, повір.

Бо твоя врода –

То є чистая вода,

То є бистрая вода

З синіх гір.

 

Бачу я тебе в снах,

У дібровах зелених,

По забутих стежках

Ти приходиш до мене.

І не треба нести

Мені квітку надії,

Бо давно уже ти

Увійшла в мої мрії.

 

Приспів:

Червону руту

Не шукай вечорами, –

Ти у мене єдина,

Тільки ти, повір.

Бо твоя врода –

То є чистая вода,

То є бистрая вода

З синіх гір.