"На дзвінкому лузі"

З дітьми дитячого садочка №1 провели розважальні ігри у парку.
Ось і літечко прийшло! Ти одразу пірнув у нього, мов у казку, в якій так багато дивних і дивовижних персонажів. І всі вони такі привабливі, незвичайні. Ти заворожено бігав лугом і завмирав перед загадковим метеликом, у якого на крильцях намальовані очки, й здогадувався, що то, мабуть, метелики такими очима відводять птахів від себе, щоб ті не напали часом. Підкрадався тихо в траві до зеленого коника. Коли це тебе привернули несподівані звуки. Вертольотик? Е ні! То бабка пролетіла над головою. Ти придивляєшся до кольорів сонячного літа й наповнюєшся тими чистими барвами, тою цілющою снагою рідної землі.
             Знаєш скільки справ у літа?
             Їх усіх  - не полічити!
             Треба нам підсмажить спини,
             Ніс убрати в ластовиння,
             Накупати нас у річці
             Наперед на три сторіччя
             Та іще подарувати
             Лісу й лугу буйні шати...
             Словом, справ -  не полічити!
             Та найбільше треба літу,
             Щоб зуміли я і ти набагато підрости! 
                                                                   А.Костецький