Художник - філософ, публіцист

        Христинівчани знайомі з творчістю  художника Олега  Зверіка .    Його малюнки  наповнені любов'ю до України,  до її історії і символіки, до природи, тривогою за   тих, хто воює на сході нашої держави, за завтрашній день нашої Батьківщини.  Його малюнки змушують думати, співпереживати.
               Олег Володимирович   - лауреат  Всеукраїнських конкурсів.
               Своїм  малюнкам він не  дає назву. Зате свої думки, сповнені  філософського змісту, вдало передає на папері.
              Ми пропонуємо його нові  маленькі твори, наповнені  великим  змістом. Прочитайте їх, вдумайтесь в ці слова:
                                                                                                                                                            "Пелехатий підліток перестрибнув через огорожу  і хутко увійшов до вагончика трамваю, що стоїть на зупинці. В руках появились невелика книжечка й мобільний телефон.

Всі двері одночасно зачинились і вагони покірно один за одним, зігріті сонцем, обвітрені, пофарбовані  не раз і не два, рушили далі.                                                                                                   Куди?...  "                                                                                                                                            

"Дійсно, мов зіронька ясна. Коли погляну, то немов здіймаюсь у блакитну височінь, вірніше удвох здіймаємось.                                                                                                    
Усміхаєшся, як лан житній хвилюється з васильками й косариками. А розмовляєш, то й неправди немає на всім білім світі.                                                                                                     Не розлучив би ніхто...  "                                                                                                                      

"Відгриміло...                                                                                                                                           А гриміло так , як добра сотня на конях верхи розвертається. А зараз тиша, як для перших світанкових звуків. Тихесенько  ані шелесне навкруги.                                                                     Вони не все сказали.                                                                                                                               Вони ще повернуться.  "                                                                                                                      

"Сонце та чисте небо над нами.                                                                                                       Білий ,чистий лист для солдатської звісточки додому.                                                                         Дякувати Богу                                                                                                                                          і тобі , солдат"                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               Зверік Олег Володимирович                                                                                                                                                                                                                                                                                     смт. Верхнячка