Розстріляні імена: репресоване Відродження

     В українській історії є багато сумних, кривавих, страшних сторінок.сторінок. Терори, розстріли, депортації, гоніння і репресії. Все це було спрямоване на знищення України і українців.

Відродження української культури у 20-і роки саме набувало розквіту, коли сталінські поплічники розпочали полювання на її найвидатніших діячів, переслідуючи мету – дощенту винищити українську інтелігенцію. Ціла когорта талановитих вчених, письменників, художників була безпідставно репресована, безневинно засуджена і, в переважній більшості, знищена у сталінських таборах. Їх оголосили «ворогами народу», їх імена були викреслені з історії... Тепер настав час повернути ці імена і українцям, долучитися до їх творчості.

Саме цьому був присвячений круглий стіл «Репресовані імена: розстріляне Відродження», який провела наша активна користувачка, переселенка, кандидат філософських наук, викладач історії України Східнослов'янського університету Катерина Панасівна Горбенко. Вона познайомила присутніх з книгами, які висвітлюють це болюче питання.

Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, ніби мало було Україні жертв Голодомору. 12-13 травня був заарештований Михайло Яловий, у недобрій пам'яті харківському будинку «Слово» закінчив життя самогубством Микола Хвильовий... Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Як це б по-блюзнірськи не звучить, але «на честь 20-ї річниці великого жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком «трійки» розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів» були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчак, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко...

В один день за рішенням несудових органів було страчено понад 100 представників української інтелігенції – цвіту нашої нації. Нас позбавили можливості читати і бачити їх ненаписані, не створені твори.

Катерина Панасівна оприлюднила жахливі факти того часу. Присутні висловлювали свої думки про прочитане і почуте, читали вірші поетів, чиє життя забрав Сандармох. Але ніяка куля не може вбити справжню літературу і мистецтво. Круглий стіл пройшов у рамках програми «Містечко – простір для кожного!» за підтримки фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє».

Тема болюча, але нікого вона не залишила байдужим. Нам є чим пишатись, нам є що вивчати, нам є що захищати.

Все буде Україна!