Троянда українського поетичного саду

       Є в українській літературі імена, які є гордістю нашої держави. Серед них - Ліна Василівна Костенко, 95-річчя якої сьогодні відзначають всі її шанувальники.

Ліна Костенко – поетеса, яка у своїх творах підіймає важливі питання: патріотизм, любов до рідної землі, боротьбу за гідність і свободу, повагу до нашої історії і наших Героїв-захисників.

Геніальність її творів підтверджують звання і нагороди. Вона - лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, премії Фундації Антоновичів, премії Петрарки, Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги, Почесний професор Києво-Могилянської академії, Почесний доктор Чернівецького та Львівського національних університетів. Поетеса удостоєна відзнаки «Золотий письменник України» в 2012 році, а в листопаді 2013 року Українська греко-католицька церква нагородила її третьою щорічною відзнакою імені священномученика Омеляна Ковча. В 2015 році Мала Планета Сонячної системи № 290127 отримала назву – Ліна Костенко. Нагороджена Почесною відзнакою Президента України і Орденом князя Ярослава Мудрого. Вона відмовилася від звання «Героя України», відповівши: «Політичної біжутеріїї не ношу». А найвищою нагородою вважає любов українців до її віршів, до її творчості. А українці, дякуючи поетесі за вірші, назвали її «Королевою української поезії».

Письменниця-шестидесятниця – беззаперечно моральний авторитет для багатьох українців, адже за свій вік не заплямувала себе компромісами з жодною владою. У неї завжди вистачало сміливості дивитися правді в очі й казати категоричне: «Ні» підлості, брехні, зрадництву. Її поезія – це життєва позиція доньки свого народу.

У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу.

В 1965 році Ліна Василівна підписує лист-протест проти арештів української інтелігенції. В наступному році вона написала листа на підтримку В’ячеслава Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього вона майже десять років писала «в шухляду». Тодішня влада, зрозумівши, що Ліну Костенко «не приручити», позбавила її права друкувати свої твори. Що може бути гіршим для поета і патріота? Але вона вистояла, не зламалася...

В 2010 році вийшов перший роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» Не дивлячись на його тираж у 80 тисяч, його отримали не всі бажаючі.

В липні 2018 року вона підтримала відкритий лист діячів культури до рф. Йшлося про ув’язненого українського режисера Олега Сенцова.

Ліна Костенко однією з перших днів війни опублікувала свій вірш:

                    І жах, і кров, і смерть, і відчай

                    І клекіт хижої орди,

                    Маленький сірий чоловічок

                    Накоїв чорної біди.

                    Це звір огидної породи,

                   Лох-Несс холодної Неви...

                    Куди ж ви дивитесь, народи?

                    Сьогодні ми, а завтра - ви.

В її творчому доробку понад 300 поезій. Всі вони читаються легко, запам’ятовуються надовго, змушують думати, вірити і любити свій народ. його історію, його героїв.

В центральній бібліотеці організована книжкова виставка «Я вибрала долю собі сама», де зібрані твори Ліни Костенко, роздуми її сучасників про її творчість. Біля цієї виставки пройшов конкурс знавців творчості Ліни Костенко «Під галактик очима карими» та відкритий мікрофон «Поетеса і час».

Дякуємо Ліні Костенко за її твори, за її любов до України. Хай Всевишній дарує їй ще багато років життя при здоров’ї, силі, енергії. Хай з-під її пера виходять нові і гарні вірші. І хай будуть у неї твори про нашу Перемогу.

Все буде Україна!