Яблучний Спас, або свято Преображення
Господнього, відзначається за новим календарем 6 серпня.
Це одне з дванадцяти
найбільших свят християнського календаря, тому в цей день дозволено послаблення
посту: за церковною традицією можна вживати олію, рибу та вино.
Свято пов'язане з
моментом, коли Ісус Христос явився перед апостолами у зміненому вигляді. Ця
подія описана в трьох Євангеліях — від Матвія, Марка та Луки. У них йдеться про
те, що Ісус разом з найближчими учнями — Петром, Яковом та Іваном — піднявся на
гору Фавор (на території сучасного Ізраїлю), де сталося чудо: обличчя Ісуса
засяяло, а його одяг став білосніжним.
В українській
культурі релігійне свято Спаса переплелося з аграрними традиціями. Тож до
церкви заведено приносити кошики зі стиглими фруктами — яблуками, сливами,
виноградом, медом — для освячення.
Ще одним важливим
елементом є обрядовий сніп, який має різні назви: дідух, борода, дід. Його
формують із пучків зернових, макових головок, іноді додають хліб або хліб із
сіллю, рідше — яблука. У деяких регіонах замість зв'язаного снопа соломинки
скручують у ґудз і прикрашають квітами, як-от льоном, васильками, безсмертником.
«Прийшов
Спас - пішло літо від нас»! «Прийшов Спас – готуй рукавиці про запас»! Тож, святкуймо улюблене свято наших предків,
проводжаючи літо. Воно наповнить душу радістю, мудрістю і смиренністю. Вивчаймо
традиції, звичаї та прикмети, щоб застосовувати їх на святкуваннях, бо це частина української культурної спадщини, глибоко вкоріненої у побут і
традиції.
До Преображення Господнього або ж Другого Спаса у центральній бібліотеці оформлена книжкова виставка-інсталяція «Яблучний Спас йде в гості до нас». Користувачі бібліотеки мали нагоду ознайомитися з літературою, яка розповідає про різні християнські свята, які відзначаються у серпні, та ще й поласувати дарами саду – яблуками та грушами й...пиріжечками.
Немає коментарів:
Дописати коментар