За вікном осінь. По-різному ми її називаємо - холодною, золотою, щедрою, дощовою, розкішною. Але як би там не було, осінь - це прекрасна пора року, яка надихає поетів, художників, композиторів, дизайнерів на нові роботи. Осінь доторкнулася дерев своїм барвистим крилом, пролетіла над землею у яскравому вбранні, з якого ніжно спадали кольорові нитки, що золотили крони дерев. Останні клаптики літа падають додолу. Осіння магія змішує кольори, тепло і холод, дощ і вітер і неначе майстер-живописець вимальовує неперевершені картини, веде у відкрите море краси, відчуттів. Можна годинами спостерігати за неквапливим танцем листя, яке показує свою виставу лише кілька днів на рік. Милуватися кожною гілочкою, кожною травинкою, кожною квіточкою а також читати поезію про цю пору року вийшли бібліотекарі із своїми читачами - дітьми у парк.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині,
По садах пустинних їде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
Вслухайтесь в ці чарівні поетичні слова і ви неодмінно пригадаєте початок осені. Тихим кроком ступає осінь по гаях і лісах. У мереживі дерев виграє невидимий оркестр, пари легко кружляють, розходяться, утворюють нові пари, що знову виконують дивовижні па, виринаючи з океану мрій та фантазій.
Немає коментарів:
Дописати коментар