"Залишаю свої вірші, як частинку себе, як почуття своєї душі" - такий автограф залишила нашим читачам на своїй книзі Ольга Прудіус, поетеса, краєзнавець, палко закохана в українську культуру, звичаї, обряди.
Народилась вона в селі Гонтівка Чернівецького району, що на Вінниччині. Село з такою багатою історією, що не захоплюватись нею просто неможливо. Взагалі, Поділля, оспіване в легендах і переказах, виховало не одне покоління патріотів України. Гонтівка - його маленька складова. В цьому селі був страчений нескорений бунтар, наш земляк Іван Гонта. Ця легендарна особистість зацікавила пані Ольгу настільки, що вона почала збирати матеріал про нього, вивчаючи історичні джерела, дослідження, спогади, книги і статті. Результатом цієї клопіткої праці стала її книга "Гонтівка. За брамою століть". Книга - розповідь про історію села, людей, які своєю працею, талантом, умінням прославили свою маленьку Батьківщину. Є в книзі розділ "Ой був собі Іван Гонта", який м включає перекази про Гонту, версії журналу "Київська старина", розповіді старожилів про козацькі черепи на місці страти. Ольгу Дмитрівну так вразила особистість керівника Коліцївщини, що вона почала досконало вивчати матеріали про цю надзвичайну мужню людину.
Саме тому вона приїхала в село Розсішки, яке є малою батьківщиною цього відомого сотника. Розпитувала старожилів, корінних жителів села, серед яких, виявилось, є прямі нащадки відомого земляка. Вони показали їй місце, де стояла хата Івана Гонти. Побувала Ольга Дмитрівна в сільській бібліотеці, познайомилась з матеріалами, які розповідають про керівника Коліївщини. В її творчих планах -написання другого тому книги "Гонтівка. За брамою століть", де авторка вмістить матеріал про Івана Гонту, який вона зібрала на Христинівщині.
Завітала Ольга Прудіус і в районну бібліотеку, познайомилась з експонатами нашого літературного музею та народознавчої світлиці "Берегиня". Сказала багато теплих слів про ту роботу, яку проводять бібліотекарі по збереженню традицій нашого народу. Наша гостя - велика шанувальниця українських оберегів - ляльок-мотанок, яких в її колекції є кілька сотень.
Пані Ольга - цікавий співрозмовник, ерудована людина, палко закохана в людей, в нашу самобутню культуру і таку героїчну і трагічну одночас історію.
Читаючи її поезію і прозу, важко повірити, що вона не філолог за фахом, а податківець. Гарні вірші здатні зачаровувати, підбадьорювати, надихати на боротьбу, заспокоювати, зцілювати душу. Саме такими є і її поетичні твори. Вони про Україну, про її людей, маму, квіти, про вічне кохання... Її дивні вірші зігрівають душу, змушують сподіватись,вірити, плакати і радіти життю.
Бажаємо пані Ользі здоров'я і наснаги, сили любові, радості від життя і здійснення мрій. А іще ми чекатимемо на її нові книги та нові зустрічі.
Немає коментарів:
Дописати коментар