Захисник, Герой, земляк

       Сумна, гірка звістка сколихнула Христинівщину – загинув наш земляк Василь Григорович Гончарук. Він народився і виріс в Христинівці, ходив в дитячий садочок, отримав атестат зрілості в ЗОШ № 2, закінчив Уманську аграрну академію. Звичайний юнак, звичайна біографія. А серце в нього було люблячим: він любив своїх батьків, сестру Тетяну, дружину Надію і свою  кровинку – донечку Іванну. І в серці його жила безмірна любов до України. Саме тому він пішов в АТО. Там було важко, але він розумів, що він там потрібен. Що його місце – серед тих, хто боронить Україну і її землю. Це був вчинок справжнього чоловіка і патріота. Тому, коли рашистська орда посунула на нашу землю, він не вагаючись, взяв зброю в руки. Працював завідуючим відділом  в Житомирській податкові інспекції, мав гарну посаду, користувався авторитетом в колег. Перебування в АТО не пройшло для нього безслідно - отримав поранення і контузію. По закону він не підлягав мобілізації. Але тиждень, починаючи з 24 лютого він доводив працівникам військкомату, що його місце там, в бою, що має сили, знання і досвід. І таки переконав їх, потрапив на фронт, у свою дивізію, яка вела бої за Харківщину.  Дзвонив рідко, був небагатослівним, але твердо переконаним, що Україна переможе цю орду.

    Він був добрим і сильним, він був чесним і відважними, він був патріотом України і її захисником. Він був... Відчахнулась гілочка трудолюбивого роду. Він більше не обійме дружину, не візьме на руки доньку, не втішить на старості батьків, не сяде за стіл з рідними і друзями, не прийде на зустріч однокласників і одногрупників... Серце обливається кров'ю, болить душа у всіх, хто знав Героя, його батьків, його сім'ю. Вічна пам'ять Герою, доземний уклін за сина його батькам Григорію Васильовичу і Олені Іванівні. Це їх довічний біль, який не виплакати і не забути.

До слів співчуття приєднуються і бібліотекарі центральної бібліотеки. Василь Гончарук в свій час був нашим читачем, потім, після АТО приходив у бібліотеку, розповідав про героїзм і відвагу своїх побратимів. Про себе майже не говорив. Запам'ятався він своєю безпосередністю, небагатослівністю, скромністю, щирістю... Ми пам'ятатимемо про нашого Героя, захисника, патріота. Хай Бог прийме його світлу душу в своє царство...