Кольори мужності, кольори свободи

     

Державний Прапор є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення. Впродовж історичних звершень прапор ставав символом боротьби за національні права українського народу. Він консолідує міста і села, чисельні народи і близькі етноси в націю, це своєрідний генетичний код української нації.

Національна символіка концентрує історичну пам'ять про героїчні звершення, перемоги та поразки в боротьбі за свободу та гідність українців, про військові, культурні досягнення на шляху до омріяної ідеї державної незалежності. Під синьо-жовтим прапором відбувалися три проголошення української державності: 1917, 1941 та 1991 років.

  Чому саме 23 серпня? За офіційною версією, 23 серпня 1991 року — народні депутати В`ячеслав Чорновіл, Микола Поровський, Іван Заєць, Ярослав Кендзьор, Ігор Деркач, Володимир Крижанівський внесли синьо-жовтий український прапор розміром 8х4 метри у сесійний зал Верховної Ради. Цей момент за ініціативою Голови Верховної Ради Івана Плюща закарбував для історії художник Олексій Кулаков на картині «Державотворення».

   Про наш прапор, про його історію розповідають письменники, історики, журналісти. Ці книги і статті зібрані на книжковій виставці "Цвітуть, неначе квіти волі, знамена синьо-голубі".