Василь Симоненко – поетична легенда шістдесятництва

Василь Андрійович Симоненко – поет трагічної долі, чий бунтарський дух і любов до Батьківщини зробили його безсмертним, попри короткий життєвий шлях. Творчість, журналістська та громадська діяльність цього поета-шістдесятника поклали початок дисидентського руху в Україні й до сьогодні залишаються знаковими для українського народу. Його творчий шлях становить 10 років плідної праці, протягом яких було написано сотні творів. Ліна Костенко писала: "Людина нібито не літає... А крила має!".  Крила Василя Симоненка "з правди, чесноти і довір'я"  були жорстоко обрізані тодішньою владою у 28 років.

В центральній бібліотеці пройшов загальносистемний масовий захід - "Україно! Ти для мене диво!", під час якого учні 10-М класу Христинівського ліцею разом зі своїм класним керівником Л.М.Калиндрузь полинули в світ чудової поезії. Вечір пройшов рамках програми "єМістечко – простір для кожного!" за підтримки фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє".

Ведуча вечора, провідний бібліотекар читального залу розповіла про такий непростий творчий шлях митця, про його навчання, про любов до народу України, її історії, її героїв. Відеоперегляди, озвучені спогади, фотографії допомогли старшокласникам осягнути глибину таланту митця, який став нашим земляком. Ми пишаємося цим. Тому так хвилююче і звучали вірші поета, які читали юні христинівчани.

Василь Симоненко завжди вболівав за долю України. Він не стояв осторонь , спостерігаючи, як кати волелюбного нашого народу намагалися придушити вільні думки борців за правду. За визначенням сучасної літературної критики, Василь Симоненко увійшов в історію української літератури як визначна постать в боротьбі за незалежність і суверенітет України. Бо не втратять актуальності ніколи його слова: "Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!" І наша Україна, вільна, нескорена, горда і велична переможе своїх ворогів і житиме щасливо, в мирі й процвітанні, вшановуючи своїх Героїв, творців і співців.

І Василь Симоненко - серед них!

Він жив цілковито Україною, яку так щиро любив

    Багата на таланти українська земля, та чомусь так швидко забирає вона їх у свої вічні обійми...  Лише 47 років топтав ряст Тарас Шевченко, стільки ж Бог відвів і Василю Стусові та Борису Грінченку, лише 42 роки прожила на цьому світі Леся Українка,  і всього 28 весен кували зозулі полум'яному витязю  молодої  української поезії  Василеві Симоненку. Доля виявилась до нього нещадною: поет помер на початку стрімкого злету  свого дивовижно яскравого  і непримиренно сміливого  творчого шляху. Метеором промайнув рідним небосхилом.

    Василь Симоненко - це народна совість в українському красному письменстві. Його поезія - неоціненний скарб в українській літературі. Його слова лунали на Майдані, підіймають дух українських захисників... А скільки його поезій перетворилися на найніжніші українські пісні...

     Поетові судився короткий життєвий шлях. Але він пройшов його з гідністю, залишивши прийдешнім поколінням вірші-заповіти, вірші-мрії, вірші-роздуми.

   Щоб краще знати життєвий і творчий шлях поета, донести красу його творів до читачів свої книгозбірень, завідуючі бібліотечними філіями   долучились ще раз до цих безсмертних творів на засіданні клубу "Письменник і час", який діє в при методичному кабінеті  центральної бібліотеки. Можна просто прочитати біографію митця, його твори. А можна ще й перегорнути сторінки його "Щоденника",  вникнути в його висловлювання, дізнатись думку відомих українських письменників і критиків.  І буде зрозумілим його подвиг патріота і поета, який ніс нам  правду і своє серце. 

       В кожній сільській бібліотеці лунають вірші Поета і Патріота. Вони не залишають байдужими  справжніх українців, бо  вони  до болю щирі. Тож читаймо їх, вивчаймо, розповідаймо нашим дітям і онукам, бо його устами промовляла правда...