пʼятницю, 13 травня 2016 р.

Гірка правда, від якої холоне кров...






  Червоний терор в Україні - трагічна сторінка в історії нашого багатостраждального народу. Політичні репресії  - риса тоталітаризму. Осмислити цю трагедію неможливо, але потрібно  відновити історичну справедливість,  повернути добре ім'я репресованим, адже живуть на цій землі їх діти, онуки і правнуки.
    Через призму страшних тих подій, людських втрат, деформації людської  свідомості, руйнування національної ідентичності проглядає спроба знищити українську спільноту як таку.
     В жорна політичних репресій попадали чесні патріоти,  яким висували сфабриковані справи, давали великі терміни ув'язнення, часто-густо  засуджували до розстрілу. Але трагедія людини, сім'ї не закінчувалась - рідні, заклеймовані тавром "діти ворога народу" були  приречені на цькування,  їх позбавляли прав, принижували їх гідність.
       Вшановуючи пам'ять  жертв політичних репресій, в районній бібліотеці   організовано книжково-документальну виставку  "В світлі воскреслої правди". На ній представлені книги, копії документів, спогади очевидців.
   Окремий розділ виставки присвячений  жертвам репресій - українським письменникам - Тодосю Осьмачці, Олені Телізі, Василю Стусу та іншим
  Багатотомне видання "Реабілітовані історією" містить списки  всіх громадян України, які попали під жорстоку колісницю репресій.  На їх основі районна бібліотека випустила  окремим виданням список  репресованих  жителів нашого району.   
      Матеріали цієї виставки працівники бібліотеки розмістили в парку. З ними запрошували познайомитись  всіх: молодих, ветеранів, учнів.
       Серед тих, хто переглянув матеріали виставки, була і дочка нашого репресованого земляка Гудзинського Степана Степановича, якого визвали з кабінету, заарештували і забрали. Ніхто його більше не бачив. Маргарита Степанівна зі своїм братом-близнюком народились  через три місяці. Батька вони знають лише по фотографії та розповідей мами...Це така болюча рана, яка ніколи в житті не переставала кровоточити.
      Їх 810 , наших христинівчан, які  в розквіті сил, мрій і задумів стали жертвами чиєїсь  злої волі.

 Нам потрібно знати свою історію, пам'ятати тих, хто своєю кров'ю освятив наше вільне життя. Щоб ніколи не повторились жахи  терору і репресій.





   , яка ніколи в житті не переставала кровоточити.
      Їх 810 , наших христинівчан, які  в розквіті сил, мрій і задумів пропали в  ста

Немає коментарів:

Дописати коментар