Саме в ці дні, в період з 17 по 20 лютого 2014 року, мирні мітингуючі, справжні патріоти, люди зі світлими душами та палаючими серцями, були розстріляні на Майдані Незалежності з вогнепальної зброї за наказом тогочастного керівництва нашої держави і, як нам вже стало відомо пізніше, за схвальною вказівкою Кремля. Більше сотні невинних душ, піднялись в небо янголами світла, наймолодшому з них було всього 17 років... Тепер, вони там, де сонце торкається хмар, охороняють небесну браму, вічно стоять на варті нашого спокою, а ми, продовжуємо боротись і жити за них. Бо немає більшого злочину , ніж забути тих, хто віддав за тебе своє життя...
Всьоме зібрались відзначити річницю розстрілу Небесної Сотні ті, кому просто досі болить душа, хто вважає своїм громадським і людським обов'язком пом'янути українців, завдяки яким, ми зараз тут стоїмо під синьо-жовтим знаменом. Минуло вже цілих сім років з початку криваних подій на Майдані, а рани настільки глибокі, що, здається, трагедія сталось лише вчора. Пам'ять про минулі події повернула нас на палаючий Майдан Незалежності, де горіли шини, прогірклий дим осідав в легенях, вітер колихав прапори, просочені кіптявою і йшла справжня боротьба влади зі своїм народом... Здається, страшніше самої смерті, може бути лише те, що пам'ять про Небесну Сотню, бринить, як маленький вогник на вітрі, а мав би палати розлогим багаттям. Згадаймо не тільки тих, хто загинув на барикадах, але тих, хто, з палаючого Майдану Незалежності, відправився захищати наші кордони на Сході України...багато з них, вже також споглядають на нас з небес.
Немає коментарів:
Дописати коментар