Музичне мистецтво – його стихія

Краєзнавчий календар Христинівщини в серпні багатий на ювілейні дати. Гортаючи сторінки цього календаря, ми відзначаємо події, ювілеї, ювілярів. На видатних людей багата наша маленька Батьківщина. Тут народились, живуть і працюють люди, які своєю працею, своїм талантом прославили своє ім'я, Христинівщину і Україну.

 Серед тих, ким пишаються христинівчани і Корисько Анатолій Петрович. Народився він 2 серпня 1953 року в селі Ліщинівка. З дитинства його приваблювала музика. П'ятирічним хлопчиком з задоволенням і майстерно грав на бубні в сільському духовому оркестрі. Батьки, підтримуючи його музичні здібності і любов до музики, купили йому дорогу гармошку, на якій він міг грати годинами. В місцевій школі, яку закінчив у 1970 році, брав активну участь в художній самодіяльності і у вересні, здавши успішно екзамени, став студентом Канівського культосвітнього училища (таку назву тоді носив Канівський фаховий коледж культури і мистецтв Уманського державного педагогічного університету ім. П.Тичини) на відділ духової і естрадної музики.

       Після закінчення першого курсу він був мобілізований на військову службу. Служив в групі радянських військ в Германії. Службу проходив у Магдебурському окрузі. Грав у військовому оркестрі. Був музикантом і диригентом. А військову службу ніхто не відміняв. Після «дембеля» повернувся на навчання в Канів. Ще в студентські роки працював керівником різних творчих колективів для дітей і дорослих. Активний, ініціативний, був організатором свят, фестивалів, конкурсів. Разом з дипломом отримав направлення на навчання в Харківський інститут культури. Навчання, участь у різних гуртках, оркестрах – на все знаходив час.

Випускник інституту А.П.Корисько приїжджає на роботу в Канів, працює викладачем в своєму рідному училищі, яке вже називається «Училище культури і мистецтва» по класу «Духова і естрадна музика та диригування».

У1985-1999 роках обіймав посаду завідуючого відділу культури Канівського міськвиконкому. З його ініціативи у 1987 році започатковано «Свято Кобзарського мистецтва». За його проведення йому навішали ярлик «українського націоналіста». До того ж, свято проводили в заборонений в срср день – 22 травня, в день перепоховання Тараса Шевченка на Чернечій горі. Пан Анатолій розумів, наскільки нам, українцям, важливо усвідомлювати себе нацією, гордою і нескореною. А в 1991 році це свято проходило вже на найвищому рівні. Керівники держави і області, працівники культури і 150 студентів з великими жовто-блакитними прапорами, портретом Кобзаря йшли пішки 5 кілометрів від Успенського собору на Тарасову гору.

З 1999 року він працював у Міністерстві культури України.

З 2009 по 2011 рік Анатолій Петрович – генеральний директор Державної дирекції міжнародних конкурсів та мистецьких програм «Арт-Україна». Бере участь у проведенні Міжнародних конкурсів оперних співаків ім. С.Крушельницької та диригентів ім. С.Турчака, гала-концертів солістів Національної опери «Золоті голоси України»

Анатолій Петрович зараз працює в Національній філармонії України заступником начальника оркестрової служби. Все його життя пов’язане з музикою. Адже музика має над людиною незбагненну силу. Може змусити радіти й плакати, допоможе пережити горе, зняти душевний стрес і загоїти душевні рани. Все це розуміє і наш земляк Анатолій Корисько, який уже не одне десятиліття служить її величності Музиці.

Він – Заслужений діяч мистецтв України, професор, Почесний громадянин Христинівщини, учасник ліквідації на ЧАЕС.

Він турботливий чоловік, батько, дідусь, хороший товариш, надійний друг.

Не пориває Анатолій Петрович зв’язків зі своєю малою Батьківщиною. Завдяки йому на багатьох святах виступали провідні актори України.

Вітаємо Анатолія Петровича з ювілеєм. Зичимо йому здоров’я і сили, енергії і сімейного благополуччя. Дякуємо за талант і любов до України!