Коли любов до книги стає справою житття

Книга – давній винахід людства. Професія бібліотекаря її ровесниця. Пройшли роки і століття, а книга продовжує займати в житті, творчості, діяльності, освіті, дозвіллі важливе місце.

Якщо запитати людей, в чому полягає робота бібліотекаря, то переважна частина вважає, що потрібно видати , записати книги і отримати їх назад. Це лише маленький пункт посадової інструкції бібліотекаря. Крім знання літератури, ерудованості, комунікабельності, уміння працювати з комп’ютерною технікою сучасному бібліотекарю не обійтись. Саме до таких працівників належить Світлана Миколаївна Кулеша, провідний бібліотекар читального залу центральної бібліотеки.

13 березня ця миловидна жінка відзначає свій золотий ювілей. Її пуповина закопана в селі Орадівка. Тут живуть її батьки Микола Антонович і Любов Василівна Васелишенки, тут пройшло її дитинство, тут бавила брата Юрія, тут вона прочитала свою першу книжку, вперше переступила поріг сільської книгозбірні, де працювала тоді Надія Миколаївна Білевич. Можливо тоді і з’явилась в дівчини мрія стати господинею книжкового царства. Після закінчення дев'ятого класу стала студенткою Канівського училища культури. ЗНО тоді в школах не було, складали вступні екзамени. Не дивлячись на те, що конкурс був великим, знань Орадівської сільської школи вистачило, щоб отримати оцінки, які дозволили стати студенткою. Нові предмети, студентське життя в місті, яке овіяне величчю Кобзаря, перша практика – все пролетіло швидко. Це були роки перебудови, перші роки незалежності нашої держави, коли суспільство починало жити по-новому, осмислюючи історію і своє місце в ній. Ці зміни були і у викладанні історії, літератури, веденні документів...

Отримала диплом з відзнакою і направлення в рідний район. Вперше переступила поріг центральної бібліотеки як спеціаліст, повноправний член колективу. Юнку прийняли тепло, адже всі пам’ятали себе молодими і недосвіченими. Своїми наставниками Світлана вважає Наталю Іванівну Сухецьку і, уже покійну, на жаль, Ніну Олександрівну Кулинич. Спеціаліст з неї вийшов вдумливий, енергійний, ерудований, неконфліктний.

Незабаром Світлана вийшла заміж, взяла прізвище свого коханого Володимира Олександровича Кулеші. Їх долі з’єднало кохання, спільні погляди і уподобання. Ростили сина Віталія, будували дім, садили сад. Все робили разом, підтримуючи один одного у важкі хвилини. Уже й син Віталій, тепер уже Віталій Володимирович, закінчив Вінницький торгово-економічний інститут, працює, охоче робить подарунки своїм найріднішим.

Так сталось, що попала Світлана Миколаївна під скорочення в ті, такі непрості, 90-ті. Працювала в інших організаціях, але своїй любові бібліотеці не зрадила, із задоволенням повернулась в море книг. Зараз Світлана Миколаївна – господиня читальної зали нашої бібліотеки. Вона не тільки знає фонд книг і періодики, оформляє по-новому інтер’єр, складає сценарії масових заходів та виступає на них в ролі ведучої, вона проводить краєзнавчу роботу, збирає спогади старожилів, оформляє інфотеки, вилучає книги, які в наш час нічого хорошого не можуть нас навчити. Наша бібліотека – це сучасний хаб, і пані Світлана допомагає тим, хто приходить за порадою чи консультацією.

Вона справжній бібліотекар, який є одночасно психологом, істориком, краєзнавцем, літератором, художником-дизайнером... З перших днів вторгнення рф в Україну, Світлана Миколаївна в рядах волонтерів. Разом з колегами, разом із членами своєї родини.

Зарплата в бібліотечних працівників невелика, тому й працюють тут ті, хто є дійсно бібліотекарем за покликанням. На них, на їх ентузіазмі бібліотека не просто тримається, а розвивається і рухається вперед.

Вітаючи Світлану Миколаївну з гарною датою, бажаємо їй здоров’я, енергії, творчої наснаги, сімейного тепла, хороших новин, вдалих масових заходів. Хай батьки ще довго радіють успіхам дітей і онуків, в душі хай буде завжди молодість і гарний настрій. Хай радують квіти в квітнику, врожай на городі і в саду, хай з-під її умілих рук виходять обновки, вишивки і плетені вироби. Хай вдаються закрутки і випічка, збуваються всі мрії і найголовніша мрія – Перемога і мир.