Це так сумно , коли лунають дитячі голоси в період війни.

  Ми намагаємось вберегти чутливі дитячі душі від реалій війни, яка ввійшла в наше життя. Але діти розуміють все те, що відбувається в нашому житті, в наших реаліях. Своїми чистими душами діти розуміють весь жах, який принесли рашисти на нашу землю. . У воєнний час важливо дати їм виплеснути все, що у них у серці. Війна і втрати, бої і віра в Перемогу, горе і сльози - все це вони сприймають через призму подій, почуттів, новин. Вони висловлюють своє бачення війни в малюнках і віршах.

Нещодавно відбулося урочисте підведення підсумків Обласного дитячого поетичного конкурсу «Дитячі голоси війни».

Наші талановиті читачі отримали дипломи за зворушливі та майстерні поетичні твори.

Ми втрачаємо Героїв, на їх могилах ми присягаємось пам'ятати їх подвиг. Але є тисячі людей, чия доля невідома. Офіційно вони вважаються безвісти зниклими. Це чиїсь батьки, сини, кохані,родичі. Саме про них і вірш юної христинівчанки Ліни Іщенко "Завис мій тато між небом і землею" Цей вірш отримав диплом на обласному конкурсі "Дитячі голоси війни"

Вже майже рік не дзвонить мені тато.

«Він безвісти пропав», - сказали  нам у військкоматі.

Той сумнозвісний Бахмут кудись його подів.

Чому тата захистити ніхто не зумів?

              Командири й генерали, поясніть мені,

              Як пропасти може воїн на війні?

              Ви у бій його послали з наказом: «Вперед»!

              Не привезли його мертвим, не попав і в лазарет.

Тепер сумні й невеселі очі в матусі, 

Вже вкотре викликають «швидку» для бабусі.

А ворог лютує, бомбить і вбиває, 

Навіть до діток маленьких жалю він немає.

              Дідусь хмурить брови і губи кусає,

              А звістки від тата так довго немає.

              Новини тривожні, сирени волають,

              Сьогодні Героя у вічність знов проводжають.

Я хочу, щоб татко живим повернувся,

Притиснув до серця, і нам посміхнувся.

Я хочу із ним розмовляти,

А не тільки світлину батьком називати.

             Ми чекаєм, що прийде з полону чи з бою,

             Татусю, я люблю тебе й пишаюсь  тобою.