середа, 25 листопада 2020 р.

В ім'я правди і історичної справедливості


           В історії України багато трагічних сторінок, але Голодомор 1932-1933 років - чи не найжахливіша з них. Трагізм Голодомору ще й у тому,  що впродовж десятиліть  на нього було накладено сувору заборону. Із проголошенням Україною незалежності з'явилась можливість повернути із забуття  цю страшну сторінку нашого життя. 

   Над вивченням цієї теми працює і Національний музей Голодомору-геноциду та Інститут дослідження Голодомору спільно з Міністерством культури та Інформаційної політики України, Галузевим архівом Служби безпеки України, Українським інститутом національної пам'яті. Їх працівники продовжують працювати над реалізацією освітньо-патріотичного проєкту "Боротьба за свідомість".  Саме завдяки цьому проєкту бібліотеки отримали книги, які висвітлюють той жахливий період в житті українського селянства.

    Ці книги, різні за форматом і кількістю сторінок, змушують читачів доторкнутись серцем до того болю, який пережили українці в той страшний час. Документи, світлини, спогади очевидців, нащадків тих, хто беріг у своїй пам'яті страшні події і їх наслідки. 

   Серед книг, які щойно отримала наша бібліотека, привертає увагу науково-меморіальне видання "Енциклопедія Голодомору". Книга має понад тисячу статей, які стосуються персоналій, подій, явищ, термінологічного, історіографічного, меморіально-історичного, антропологічного дискурсів Голодомору. Автор енциклопедії - доктор історії, професор Василь Марочко проблемою Голодомору в Україні займається понад 30 років, а комплектація цього видання зайняла у дослідника більше 6 років. Кожна стаття містить посилання, джерела, використану літератури. В цій книзі є відомості про події 1932-1933 років в нашому районі.

      Є стаття про Голодомор на Черкащині і в книзі "Проблема екзистенційного вибору під час голодомору-геноциду: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції 20 листопада 2019 року. Т.Григоренко, заступник директора з наукової роботи Черкаського обласного краєзнавчого музею висвітлює роль сільських активістів  та робітників 25-тисячників у скоєнні злочину голодомору  проти селян Черкащини.

     Невелика, ілюстрована брошура з красномовною назвою "Нас вбивали, бо ми - українці..." Українці - автохтонний народ на своїй землі, з самобутньою культурою та молвою, більш ніж тисячолітнім досвідом державотворення, що сягає корінням Київської Русі. Ми славилися хоробрістю, жагою свободи і працелюбністю. В нас унікальні чорноземні грунти, які годували нас. А в 1932-1933 роках на цих грунтах голодною смертю вмирали споконвічні хлібороби і їх діти.. .   Видання містить витяги з документів уряду того часу, фотографії, які підтверджують  розмір трагедії українського селянства.

     Про Голодомор пам'ятали і ті хто його пережив, і ті, хто його організовував. Останні намагались подати ті події, приховуючи правду, перекручуючи факти. Так виникли міфи про ті події, які пропагувались серед українців і світової спільноти.  Книга директора Національного музею Голодомору-геноциду Віктор Брехуненко в своїй книжці  "Міфи про Голодомор" на підставі наукових аргументів  проаналізував  ідеологічну мету кожного з міфів, нав'язаних нам  з метою розмивання геноцидного характеру злочину Голодомору.  Це, зокрема, міфи про те, що не було штучного голоду, що той голод не був геноцидом, що уряд не планував  голодомор, що, так звані "продовольчі труднощі" не переросли в Голодомор. Таких міфів в книзі розвінчано шість.

    Книга професора  Володимира Сергійчука  "В ім'я правди й історичної справедливості або Вимушена післямова до виступу на Міжнародному форумі з Голодомору" - це лекція,  присвячена проблемі визначення  ознак та підрахунку  жертв Голодомору. На основі  дослідження  первинних документів українських архівів, автор стверджує, що щонайменше сім мільйонів україських селян стали жертвами тієї страшної і жорстокої розправи.

       "Нариси про Голодомор, або Навіщо нам потрібно знати всю правду про геноцид українців" , над якою працювала кандидатка історичних наук, дослідниця Голодомору-геноциду та директорка  Національного  музею Голодомору-геноциду Олеся Стасюк досліджує той період, який є  лише одним епізодом у набагато довшій та складнішій історії примусу, придушення та насильства  проти українців. Авторка називає причини, методи, наслідки, дає оцінку того страшного явища в нашій державі та застерігає пам'ятати про голодомор, як про геноцид українців.

      Науково-популярне видання "Голодомор - геноцид: термінологія"  роз'яснює читачам найчастіше вживані  терміни, пов'язані Голодомору-геноциду.  З книги можна дізнатись, хто такі "двадцятип'ятитисячники", що таке" закриті розпридільники", та для кого існували   " закриті їдальні"  тощо. 

   Іще одна книга Василя Марочко має красномовну назву "Йосип Сталін - фельдмаршал Голодомору".   Автор висвітлює тактико-стратегічний задум сталінської політики хлібозаготівлі, особисту участь Сталіна у "розверстанні" обсягів примусового  вилучення селянського хліба, республіканських та обласних планів заготівлі, ініціювання кремлівським володарем  судових репресій троти так званих  " ухильників" і "саботажників".  Словом, висловлюючись  народним фольклором того часу: "Ні корови, ні свині, тільки Сталін  на стіні"

       Ми дякуємо співробітникам Національного музею Голодомору-геноциду за їх працю, за книги, які вони безкоштовно надали бібліотекам. Працівники нашої книгозбірні розповідають про ці книги,  які є сторінками нашої історичної правди. 

    

     






























г

Немає коментарів:

Дописати коментар