Мистецтвознавець розсішського кореня

Село Розсішки має свою історію, якою пишається по праву. Серед тих, хто з гордістю вказував у документах місцем свого народження саме це село, багато видатних людей. Один із них Яким Прохорович Запаско. Народився він 28 серпня 1923 року в селі Розсішки. Тоді це був Орадівський район Київської губернії.

Їх родина з діда-прадіда займалась сільським господарством. Чоловіки в їх роду мати сильну і рішучу вдачу – його дід Флор Запаско їздив на заробітки аж в Америку і щасливо повернувся додому. А його батько Прохір так і не прикипів до сільської роботи і пішов працювати на залізничну станцію Розсішки. Батьки були малограмотні, але прагнули дати освіту дітям, особливо сину. Семирічний Прохір іде на навчання до місцевої сільської школи. Це був 1930-й рік. Вчився добре і охоче, але провчився лише два роки. Батько, щоб врятувати сім'ю від голоду, що уже вишкирював свої зуби, їде на заробітки в Москву. Наприкінці 1932 року він пише дружині листа, в якому пропонує відправити до нього Якима, аргументуючи просто: «врятуємо хоч хлопця». Неймовірно, але дев'ятирічний хлопчина благополучно добрався до батька. Він навіть навчався в московській школі, де його одразу прозвали «хахлом», бо він не знав російської мови. Повернулись батько і син Запаски навесні 1935 року. Позаду сільська семирічна, середня школа в райцентрі, яку закінчив з похвальною грамотою. І багато мрій про подальше навчання. Але випускний вечір був у червні 1941 року. Війну спізнав сповна. Воював до жовтня 1944 року, коли отримав важке поранення в бою за Польщу. Рік лікування. І в 1945 році він стає студентом Львівського поліграфічного інституту імені І.Федорова. Перший Федорівський степендіат, працював художнім редактором видавництва у Львові, науковим співробітником у музеї етнографії, ректором Львівського інституту прикладного та декоративного мистецтва. З-під його пера виходять статті і книги, він займається науковою роботою. Визнання за його невтомну працю було заслуженим. В історію України він ввійшов як український книгознавець, доктор мистецтвознавства, академік АН ВШ України, Заслужений працівник освіти України, Лауреат премії Президії НАНУ ім. І.Франка, член Міжнародної асоціації дослідників кириличної книги в Оксворді, член Національної спілки художників України, дійсний член Наукового товариства ім. Т.Г.Шевченка, один із засновників Правління Львівської Обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Почесний громадянин Христинівщини.

Все своє життя він не поривав зв'язків з рідним селом. Приїжджав на гостину, дарував свої книги, спілкувався із земляками.

До 100-річчя з дня народження Я.П.Запаска в центральній бібліотеці та в книгозбірні села Розсішки організовані книжкові виставки, пройшли краєзнавчі години.

Нам є ким гордитись, про кого розповідати молодому поколінню!