День Героїв України.

 23 травня ми щорічно відзначаємо День Героїв України. Ця дата присвячена пам'яті всіх, хто коли-небудь боровся і продовжує боротися за свободу і незалежність нашої держави. В умовах повномасштабної війни з Росією цей день набув ще глибшого і гіркішого значення - ми згадуємо полеглих героїв і дякуємо захисникам, які живуть нині. День Героїв України - як з'явилося свято День Героїв був заснований 23 травня 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН), щоб увічнити пам'ять видатного українського націоналіста Євгена Коновальця. Згодом ця дата стала символом вшанування всіх борців за свободу України. 23 травня згадують героїв усіх часів, починаючи від Київської Русі - лицарів, козаків, Січових стрільців, повстанців, учасників УНР та УПА, ветеранів АТО і, звісно, захисників, які сьогодні б'ються на фронті за мирне майбутнє України.

Споконвіку було слово!

 «Споконвіку було слово!» Саме під таким дивізом пройшла пізнавальна година мовного клубу «Рідне слово» в стінах нашої бібліотеки. Рідне слово - це скарб, який ми отримали від наших предків. Воно допомагає нам розуміти світ, спілкуватися з близькими і передавати знання майбутнім поколінням.

Рідне слово – це мовна спадщина наших предків, яку ми повинні берегти та розвивати.

Завдяки рідному слову ми можемо спілкуватися з односельцями, познайомитися з їхньою культурою та традиціями.

Рідне слово допомагає нам мислити, аналізувати, вирішувати проблеми та ділитися своїми думками з іншими.

Кожен народ, який втрачає свою мову, втрачає і свою ідентичність.

Рідне слово - це джерело нашої культури та історії.

Маленька дитина починає вивчати мову з родини, з рідних людей.

За допомогою рідної мови ми спілкуємося з друзями, рідними та знайомими, ділимось своїми емоціями та переживаннями.

Мова допомагає нам виражати свої думки та емоції, передавати свої знання.

Рідна мова - це наша духовна скарбниця, у ній зберігаються наші історії, надії, мрії.

Ми повинні берегти рідне слово, як найдорожчий скарб, і передавати його майбутнім поколінням.

Правила дорожнього руху - це закон життя.

 Година-застереження «Правила дорожнього руху - це закон життя» відбулась в стінах нашої книгозбірні з нагоди тижня безпеки дорожнього руху.

Безпека дорожнього руху має вирішальне значення для збереження життя та здоров'я всіх учасників руху, а також для зменшення кількості аварій і травм. Вона спрямована на мінімізацію ризику загибелі та серйозних травм на дорогах.

Безпека дорожнього руху має вирішальне значення для дітей, оскільки це допомагає запобігти нещасним випадкам та травмам, а також формує у дітей розуміння відповідальної поведінки на дорозі. Важливо, щоб діти знали та дотримувались правил дорожнього руху, щоб бути безпечними пішоходами та уникнути небезпечних ситуацій.

Краєзнавство: стежками малої Батьківщини

       Христинівська  земля самобутня, чарівна і неповторна. Від предків нам дісталася величезна історична, культурна та духовна спадщина.   Наш край має свою історію, свою долю, свою славу і гордість. 

    28 травня українські краєзнавці відзначають своє професійне свято. Історики, фольклористи, письменники, етнографи  і, звичайно ж, бібліотекарі  вважають це свято своїм.  Свято покликане зробити доступною  для всіх членів громад історію, культуру, звичаї, обряди, фольклор  свого краю. Важливо зрозуміти, наскільки це важливо - знати історії своєї малої Батьківщини. День краєзнавця відзначається раз в рік, а робота по вивченню минулого ведеться щоденно.

Краєзнавство  має багато видів: історичне, географічне, літературне, пам'яткознавче, культорологічне, економічне, архівне, природниче, бібліотечне...  

    Книжково-документальна виставка "Історію краю збираючи по краплинці" передає суть вивчення  того, що пов'язано з минулим. Підшивки газет минулих років, книги, спогади старожилів, старі світлини... - це те, що допомагає відновити події минулого.

      В рамках дня  краєзнавства в бібліотеках громади організовано краєзнавчі куточки, в яких проведено цікаві масові заходи: краєзнавчі години "Визначні місця нашого краю", краєзнавча подорож "Моє рідне село", вікторини "Моє рідне село, моя маленька Батьківщина", "Моя мала Батьківщина", засідання клубу "Краєзнавець " - "Тут коріння прадідів з моїм переплелися",  краєзнавчий калейдоскоп  "Мій рідний край, моя земля, моє село",  конкурс знавців краєзнавства "Про батьківський край у книг запитай",  історичний аукціон "Історія села із вуст старожилів"...

      В центральній бібліотеці пройшов  краєзнавчий вернісаж "Історія Христинівщини - сторінка історії України". Учасники познайомились з матеріалами книжкової виставки, дізнались цікаві факти з історії міста.

    Краєзнавча робота є складовою формування національної свідомості молоді, готової до активної участі в житті держави та захисту її суверенітету і територіальної цінності.  В особливій атмосфері відбуваються  години вшанування "Вони загинули, щоб жила Україна" в музейній кімнаті  "Пантеон пам'яті". Саме завдяки Героям, які віддали своє життя за майбутнє нашої Батьківщини, ми маємо змогу працювати, вчитись, мріяти.

     Все буде Україна!

   

Створюємо рівні можливості для всіх

     

Питання безбар’єрності в Україні важливе і актуальне. Безбар’єрність означає забезпечення рівних можливостей та доступу для всіх, незалежно від їхнього фізичного, інтелектуального, психологічного стану. Важливо створити умови, в яких люди з обмеженими можливостями можуть активно брати участь у суспільному житті, працювати, отримувати освіту та доступ до послуг, які надаються всім громадянам.

Україна прийняла законодавчі акти для покращення безбар’єрності в різних сферах життя, таких як транспорт, освіта, медицина, інфраструктура тощо.

Під час проведення тижня безбар’єрності в бібліотеках громади проводились бесіди, години спілкування та обміну думками, інтернет-години, презентації: «Правила спілкування з людьми з інвалідністю», «Етика спілкування», «Можливості бібліотечних хабів», «Азбука безбар’єрності», «Працюємо для людей». Працюємо, співпрацюємо з іншими організаціями, обмінюємося досвідом, створюємо умови, розповідаємо про свої надбання. Мета цієї роботи – створення умов життя, праці, дозвілля для всіх членів громади.

Разом ми можемо багато, не потрібно лише бути байдужими.

Україна – країна Героїв

       

23 травня українці відзначають День Героїв – щорічне свято, запроваджене на честь усіх захисників нашої країни, які боролися та продовжують боротись за рідну землю протягом не одного століття.

Українські герої – це прості люди, жінки та чоловіки, хлопці та дівчата, діти та літні люди, які стали на захист рідної неньки-України. Сьогодні це свято тих, хто захищає українську землю від рашистської орди.

Серед цих героїв – багато наших земляків, які віддали своє життя за нас, за наше майбутнє, за свободу і волю України. Вони прийняли прапор боротьби, як естафету. Естафету мужності, незламності і безмежної любові до України.

В музейній кімнаті «Пантеон пам'яті» сьогодні пройшла година вшанування «Вони загинули, щоб жила Україна». Молоді христинівчани віддали шану своїм землякам, які стали ангелами-охоронцями для України, своєї родини, всіх нас.

І на Чернечу гору нас шляхи ведуть

 

22 травня щороку українці всього світу відзначають як день перепоховання свого великого Кобзаря в українській землі.

Улітку 1859 року в пошуках місця для своєї садиби Тарас Григорович відвідав Канівщину, тоді він і побував уперше на Чернечій горі, навіть зобразив її на малюнку, підписавши – «Біля Канева». Відомий історик Михайло Максимович розповів йому, що біля підніжжя цієї гори був розташований стародавній козацький монастир, у якому покоївся прах знаменитих гетьманів Івана Підкови, Самійла Кішки та Якова Шаха. Звідси, до речі, і походить назва гори – Чернеча (де жили ченці). Однак тоді поета знову заарештували… На Чернечій горі він так і не пожив. ..

Цей світ він покинув із мрією повернутися в Україну. Проте, його не відразу перевезли до Канева… Тарас Григорович помер, не залишивши офіційного заповіту. Тому його друзям необхідно було подолати велику кількість формальностей, щоб покласти тіло поета в українську землю. І хоча його поховали в Санкт-Петербурзі, на Смоленському кладовищі, що поруч із церквою Смоленської ікони Божої Матері, земляки поета ще в день його смерті вирішили зробити все, щоб перевезти тіло Шевченка в Україну. За тих два місяці, поки прах поета спочивав у північній столиці росії, його могила стала місцем паломництва сотень земляків і жителів. Невдовзі українська громада міста таки домоглася дозволу царської влади на перепоховання Тараса. Дозвіл перевезти тіло Шевченка в Україну дано було в квітні. І ось настав день, коли жалобна процесія з труною Шевченка вирушила.. Пантелеймон Куліш за козацькою традицією накрив труну червоною китайкою й сказав: «Нехай наш батько з’явиться на Вкраїнi лицарем щирим, що жив i вмер, побиваючись про добро, про честь i волю нашу…»

164 роки минуло з того часу, коли на Чернечій горі, яка тепер відома, як Тарасова гора, відбулась подія, яка в серцях українців живе і досі...

Віддаючи шану тій події і самому Тарасу Шевченку, в бібліотеках громади пройшли Шевченківські читання, літературні години, уроки історії, інтернет-подорожі, які допомагають нашим користувачам проникнути шевченківським словом, його любов’ю до України, його вірою в те, «поховайте та вставайте... і вражою злою кров’ю волю окропіте». І його віри в те, що «врага не буде супостата, а буде син і буде мати, і буде воля на землі». Саме за здійснення його мрій і заповітів ми боремося сьогодні. Ми обов’язково здобудемо Перемогу, як і заповідав нам великий Кобзар.

Найкращі сини і доньки України сьогодні воюють за втілення мрій великого сина України.

Ми переможемо, Тарасе. З твоїм віщим і невмирущим словом ми доведемо всьому світові, що українці люблять свою Батьківщину так, як ти заповідав нам: «Свою Україну любіть. Любіть її во врем’я люте. В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть...».

Книги, в яких оживає історія

      

В кожної книги, як і в людини, своя доля і свій шлях до читача.

Всі бібліотеки нашої громади отримають книги: історико-документальну студію «Кохання гетьмана Мазепи» Сергія Павленка та повість про велич і трагедію руських князів ХІ століття «Мавра» Валентини Мастєрової. Надруковані вони ще до повномасштабного вторгнення рф в Україну у Чернігові. Саме через Чернігівську область 24 лютого 2022 року путінські війська намагалися захопити Київ. Ні Київ, ні Чернігів, як відомо, ці зайди не захопили, але біди, горя і руйнувань наробили.

Серед тих, хто відстоював цю частину території нашої держави, були і тероборонівці, що пізніше базувалися в Борисполі. В одній із напівзруйнованих будівель на Чернігівщині хлопці і знайшли ці книги. Викинути їх – не піднялася рука. Вони роздавали ці книги тим, хто любить читати. В коло їх спілкування входила і викладач Бориспільського коледжу Лариса Вікторівна Соя, яка, крім всього, готувала їжу для військових і тероборонівців. Запропонували книги і їй. Нещодавно Лариса Вікторівна за значні заслуги у зміцненні української державності, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку нагороджена медаллю "За працю і звитягу".

Пані Лариса, як донька бібліотекаря (її мама Неля Петрівна завідує Ліщинівською бібліотечною філією, і її донечки виросли серед книг), попросила книг багато, щоб їх вистачило на всі бібліотеки Христинівщини.

Ось такий шлях пройшли ці твори друку. Незабаром читачі наших книгозбірень матимуть змогу їх прочитати.

Дякуємо всім, хто долучився до цієї справи, допоміг їм потрапити до фондів бібліотек.

Хай на шляху до Перемоги нас єднають книги і добрі справи.

Все буде Україна!

В рамках Хабу цифрової освіти бібліотека інформує: Тиждень безбар’єрності. Мапа DOSTUPNO – інструмент вирішення проблем

 

27-55% жителів українських міст належать до маломобільних груп населення. Це – люди з інвалідністю, батьки з дитячими візочками, люди старшого віку, вагітні, люди з тимчасовими травмами.

Кожна людина в той чи інший період життя потребує максимально зручного простору для пересування. Це також і мандрівники з важкою валізою та й будь-хто після виснажливого дня.

Однак, лише 4% міської інфраструктури України є повністю зручною та комфортною.

Громадська організація «Доступно.UA» з 2015 року працює над поширенням тренду доступності в Україні. Також, команда активістів розповідає про життя людей з інвалідністю та розвінчує міфи про них. Їхній принцип: щоб в Україні люди мали рівні можливості, незалежно від рівня мобільності!

ПРО ЗАСТОСУНОК

Мобільний додаток Dostupno допоможе зорієнтуватися в українських містах та знайти безбар’єрні локації, дружні до людей з інвалідністю, батьків з маленькими дітьми та інших представників маломобільних груп.

 

DOSTUPNO ЦЕ:

 

800 локацій

Зручний пошук за категоріями: розважальні заклади, адміністративні будівлі та публічні простори.

 

30 міст

Мапа доступних локацій у 30 містах України. 

 

9 фільтрів

Зручний вибір закладу за індивідуальними фільтрами: рівнем зручності входу, облаштуванням вбиральні чи зручністю для батьків з дітьми.

 

 

ПЕРЕВАГИ

 Зручне орієнтування

«Зелений», «помаранчевий» чи «червоний» –  кольори закладів відповідно до їх зручності.

 Побудова маршруту

Користувач може прокласти маршрут до обраної локації, яка індивідуально йому підходить.

 Оперативне оновлення

Кожен користувач може запропонувати додати на мапу свій улюблений заклад.

Завантажуй додаток та дізнавайся про безбар’єрні локації у містах України.

https://dostupno.ua/

У єдності – наша сила

            В Україні проживають представники понад 130 національностей.

Національні меншини складають більше п'ятої частини від загальної кількості всіх жителів. Українці – гостинний народ. Ми радо приймали і приймаємо у свою спільноту людей різних національностей. Вони мають різні віросповідання, мову, звичаї, надбання культури.

Сьогодні, 21 травня Україна вперше відзначає День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття. Це день, коли ми вшановуємо багатство традицій, мов, звичаїв і духовних надбань усіх народів, що живуть у злагоді та єдності. Щоб донести до жителів нашої громади ідеї сьогоднішнього свята, бібліотекарі нашої громади провели: годину спілкування «Ми - різні, але Україна у нас одна», урок народознавства «До українських джерел», годину духовності «Всі ми – діти твої, Україно!», урок доброти «Жити в злагоді», інформаційну годину «Українці: єдність і злагода», інтернет-годину «Багатогранність та розмаїття української культури».

Нехай цей день стане ще одним кроком до глибшого розуміння одне одного, до дружби і взаємоповаги.

Безбар’єрність – це бачити людей серцем

 

Бар’єри — це ті перепони, які заважають багатьом отримати доступ до можливостей, і через це не дають їм повністю реалізувати свій потенціал. Дуже часто бар’єри створюють самі ж люди внаслідок незнання, стереотипів та упереджень. Через це виникать незручності, дискримінаційні процедури і, відповідно, негативне ставлення. В сучасному світі важко уявити свій день без перегляду новин, прогнозу погоди чи актуального графіка відключення електроенергії. Для цього потрібно не так багато: пристрій із достатнім рівнем заряду батареї та доступ до інтернету.

Попри війну, Уряд України та, зокрема, Міністерство цифрової трансформації України продовжують активну роботу над покращенням доступу громадян до інформації та державних онлайн-сервісів.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року передбачає шість основних напрямків: фізичний, інформаційний, суспільний, економічний, цифровий та освітній. За кожним з цих напрямків розроблена стратегія комплексних рішень.

Якщо розглядати цифрову безбар’єрність, зокрема, то найвлучнішим визначенням буде – це філософія суспільства без обмежень, нова суспільна норма.

Якщо ширше, то – це створення рівного доступу до інформації, онлайн-комунікації, публічних та інших електронних послуг для всіх категорій населення, зокрема для людей поважного віку, осіб з інвалідністю, молоді, батьків з маленькими дітьми, жителів сільської місцевості. Саме цифрові технології здатні суттєво покращити якість життя. У сучасному світі доступ до інтернет-ресурсів стає невід’ємною складовою повсякденного життя. Від онлайн-банкінгу до телемедицини, від дистанційної освіти до цифрових державних сервісів.

З 19 по 25 травня 2025 року в Україні вперше проходить тиждень безбар’єрності. Цей захід ініційований Міністерством культури та стратегічних комунікацій України спільно з Міністерством розвитку громад та територій і Уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності. Його мета — сприяти формуванню культури безбар’єрності в суспільстві через підвищення обізнаності, мотивацію до змін та популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх громадян

Цифрова безбар’єрність безпосередньо у сфері бібліотек — це створення інклюзивного інформаційного простору в окремо взятому місті, містечку чи селі.

Центральна бібліотека не залишилася осторонь таких масштабних оновлень. Зокрема, в рамках проєкту «Бібліотеки як хаби цифрової освіти», ми давно працюємо над забезпеченням рівного доступу до інформації та культурних ресурсів для всіх мешканців нашої громади. Кожен користувач, який звертається до нас, незалежно від фізичних чи когнітивних можливостей, отримує доступ до інформації, комунікації, публічних та інших послуг в онлайн-форматі. Ми продовжуємо поширювати матеріали, що висвітлюють принципи безбар’єрності, через медіа та соціальні мережі. Періодично проводимо навчання персоналу бібліотек-філій, семінари, тренінги.

#тиждень_безбарєрності

https://bf.in.ua/

Сім’я це тут, у серці…

 15 травня 2025 року — Міжнародний день сім’ї. В це свято принято дарувати теплі слова та подарунки членам своєї родини, а також проводити час разом.

Міжнародний день сім’ї досить молоде свято для України. Цю дату обрали на честь дня вшанування пам’яті святих Петра і Февронії, які є покровителями закоханих. Свято вважається православним аналогом Дня святого Валентина. Заснували Міжнародний день сім’ї 2011 року.

Українці завжди шанували сім’ю, найбільш цінними є родинні зв’язки. Від батька до сина, від бабусі до внучки, передаються духовні цінності досі. Саме сім’я є найбільшим багатством, тією основою, платформою, на якій будується все. Тож зичимо Вам любити і цінувати своїх батьків, прабатьків, дітей та внуків, сестер та братів. Бажаємо Вам відчувати любов і шану до кожного брата-українця, знати і вірити у те, що у Вас є завжди родинна підтримка, що українці — одна велика сім’я!

Вишиванка – оберіг нашої нації

 

Вишиванка ще з давніх давен стала символом українського народу, його єдності та традицій. Цей одяг вважається не лише оберігом від біди, а й символом краси, щасливої долі та приналежності до українського роду.

В Україні вишиванка є святинею та передається від покоління до покоління, розповідаючи історію українського народу крізь роки та століття. Скільки про неї написано віршів, складено пісень і легенд. Сьогодні українці, святкуючи Всесвітній день вишиванки, одягнули свої улюблені сорочки, блузки і сукні, прикрашені гарними візерунками, в яких закодовано наше минуле і наше майбутнє. 

Ми в цей день не тільки одягли вишиванки, а й розповідали нашим користувачам про традиції, історію і символіку вишиванок, які гріють душу, наповнюють серця гордістю і шаною за наш народ.

Ми пройшли важку дорогу до своєї незалежності, платимо надзвичайно високу ціну за нашу волю, за наші традиції, за право бути українцями і носити найкращий одяг в світі – українську вишиванку.

Все буде Україна!

Українські вишиванки-наче райдуги світанки.

 «Українські вишиванки-наче райдуги світанки»- Всесвітній День вишиванки в бібліотеці !

За одягом перехожих можна дізнатися, коли День вишиванки в Україні, адже в цей день заведено одягати вишиті сорочки в школу і на роботу. Українська вишиванка – це гордість нашого народу, а її візерунки розповідають давню історію. Придивившись до орнаментів, можна приблизно визначити, з якого регіону походить ця річ.

Свято, яке виникло в Чернівцях, поширилося на увесь світ – тож Всесвітній день вишиванки тепер відзначають у понад 100 країнах світу.

У 2025 році День вишиванки присвятили окупованій спадщині.

Вивчаємо історико-культурологічну спадщину

    Працівники центральної бібліотеки взяли участь у круглому столі «Подвижники національного відродження: Лев Биковський і Василь Доманицький», який провела Черкаська ОУНБ імені Тараса Шевченка. 

Лев Юхимович Биковський, чиє 130-річчя відзначила світова громадськість, змушений був працювати в еміграції. Його творча спадщина – це понад 520 друкованих праць і рукописів. Серед них – книгознавчі праці, бібліографічні посібники, мемуари, бібліографічні нотатки про відомих українських діячів культури і науки.

У вересні цього року минає 115 років з дня смерті Василя Доманицького, українського письменника, історика, літературознавця, фольклориста, громадського діяча.

Вони народилися на Звенигородщині, а своєю творчістю прославили Україну на весь світ. В круглому столі взяли участь керівники і провідні спеціалісти ОУНБ, музейні працівники і краєзнавці Звенигордської громади, вчені і бібліотекарі з Каліфорнії. Зустріч була цікава, на ній прозвучали маловідомі факти про життя і творчість цих видатних українців із світовим ім'ям. Про них повинні знати і користувачі наших бібліотек. Ми вдячні за інформацію і за цікавий напрямок роботи.