Мама... Найрідніша
людина кожного з нас. Вона завжди поряд зі своїми дітьми. Вона передає нам
знання, досвід, сімейні традиції, огортає нас любов’ю, турботою, ніжністю.
Кожна мама бажає своїм кровинкам щасливої долі. І день матері в Україні – це маленька
частинка вдячності матерям за все те, що вони роблять для своїх дітей.
Напередодні цього свята в
центральній бібліотеці відбувалась година спілкування «Чекає мати сина із війни».
Ведуча - Тетяна Тімофєєва, розповіла про День Матері, його історію, про любов
українців до матері, до жінки, до берегині.
Багато матерів благословили своїх
синів і дочок на захист рідної землі. Серед них і христинівчанка Гук Галина
Іванівна, чиї сини Олександр і Олексій знаходяться на передовій з перших днів
повномасштабного вторгнення рф в Україну.
Її розповідь про синів-захисників
сповнена любові і гордості. Ніби вчора вони були маленькими хлопчиками, а тепер
– мужні воїни, захисники, справжні чоловіки, які проходять військовий гарт на
передовій. Їм є кого захищати: свою сім’ю, родину і всю Україну. Старший
Олександр, артилерист жив із сім’єю в Миколаєві. 25 лютого 2022 року пішов у
військкомат і записався добровольцем. Йшов пішки через все місто, бо транспорт
уже не ходив. Четвертий рік воює Олександр Федорович Гук, має Подяки
командування і бойові нагороди, серед яких і «Золотий хрест», який отримав за
проявлену мужність. Менший, Олексій, пройшов АТО, з перших днів був в теробороні,
був мобілізований на передову, пройшов госпіталь, реабілітацію, тепер знову
серед своїх бойових побратимів. Молиться мама за своїх синів, чекає їх
повернення з Перемогою.
Серед тих, хто чекає свого сина з
війни з Перемогою і колишня наша колега, завідувачка Греблянською
бібліотекою-філією Шкатюк Валентина Іванівна. Її син Віктор, талановитий
баяніст, працівник центру культури і дозвілля, змінив баян на автомат. Зараз
він – військовослужбовець ЗСУ, старший солдат 756-ї бригади охорони Державної
спеціальної служби транспорту. З передової він приїхав у відпустку,
поспілкувався з колегам, з учнями. Сьогодні він – наш гість. Його мама не
змогла бути присутня за станом здоров’я. Віктор Михайлович з ніжністю і любов’ю
розповідав про свою матусю, трудівницю, берегиню, яка виростила трьох дітей.
Пан Віктор розповів і про своє
життя, навчання, родину, про баян, в який закохався ще під час навчання в
Канівському культосвітньому училищі, про студентські роки в Київському
інституті культури, про роботу в центрі культури і дозвілля. Йшла розмова і про
сьогоднішню службу. Важку і непросту, але потрібну і відповідальну.
Заступник директора центральної
бібліотеки по роботі з дітьми Лариса Іванівна Загороднюк подарувала нашим
гостям браслети-обереги, які плетені під молитву і мають велику силу.
Ми дякуємо всім матерям наших
захисників за їх любов, терпіння, доброту.
Війна не може нас зламати, вона
робить нас сильнішими. Ми віримо в Перемогу і незламність наших захисників.
Проєкт впроваджується в рамках програми «єМістечко – простір для кожного!» за підтримки Фонду «Пам'ять, відповідальність і майбутнє» (EVZ) The project is
supported by the EVZ Foundation.
Немає коментарів:
Дописати коментар