Конезавод в Ягубці? Був!

                                                Христинівщина від  А  до Я

  Вивчаючи історію нашого краю, дізнались, що в Ягубці був конезавод, на якому вирощували  коней, які приймали участь у перегонах на іподромах Європи, займаючи там призові місця.  Відомостей про це  чомусь немає в краєзнавчих  матеріалах. А вони ж повинні бути.   

     Ягубець заснував брацлавський селянин у 1542 році. Село кілька разів змінювало своїх власників. У 1813 році маєтком володів  пан Леон Іванович Марковський, який перекупив цей маєток у Потоцьких. А на початку ХХ століття власником Ягубця був граф Маендорф. В Ягубці він майже не жив, бо постійно проживав у Петербурзі. А маєток і село здавав німцю Карлу Мартіну.  Саме з ім'ям цього  вельможі і пов'язана історія створення і функціонування конезаводу. 

    Конюшні в Ягубці розташовувались на місці теперішнього будинку культури.  Поряд був іподром, де тренували коней для змагань.

       Серед них був рудий жеребець Брімстон (1915-1935), який  народився  на цьому заводі. У віці 2-3 років успішно скакав на Одеському іподромі, де відрізнявся швидкісними якостями.

     Жовтневий переворот змінив політичний устрій у країні, багато чого було зруйновано, але конезавод працював.  Берейтори (тренери)  об'їжджали коней, навчали їх, готували їх до перегонів, виїздці, конкурсах.  Були в штаті конезаводу ветеринари. Тут  працювали люди, які не просто розбирались у конях і їх породах, а й  розуміли і любили цих тварин..  Старожили пам'ятають їх імена: брати Десятникових - Олександр і Віталій та Володимир Олександрович Соколенко.  Коні були племенні  і  вирощувались на продаж.  Коні, народжені в цьому конезаводі, виступали на багатьох іподромах, менш талановиті працювали в колгоспах.  До початку ІІ-ї світової війни в Ягубецькому господарстві було понад 300 коней.

     Багато чого змінилось в державному устрої країни. Але конезавод працював. Не припинив він свою роботу і в роки окупації гітлерівцями. Вермахту теж потрібні були ці витривалі і незамінні тварини. Після звільнення Христинівщини в березні 1944 року, почалась відбудова господарств. В  Ягубецький радгосп директором був призначений Мимрик Олександр Васильович. Це був справжній господар, умілий керівник, орденоносець.  Господарство збирало високі врожаї, будувало корівники, електростанції, будинки , дитячі ясла... І всі роки його керування , до 1958 року конезавод працював, виводив коней-красенів, якими пишались  ягубчани.  Після 1958 року конезавод перестав функціонувати. Будівлі розібрали на цеглу, дерев'яні елементи пішли на дрова.  Залишилась лише пам'ять.

     Так хочеться вірити, що знайдуться люди, які зможуть відновити розведення коней  в нашій громаді. І знову вони будуть приносити людям радість спілкування, призові місця на перегонах, нові робочі місця і, звичайно ж,  поповнення бюджету. Хай так і буде.

  Це фото в Інтернеті знайшла Тетяна Цвіткова, донька колишньої завідувачки Ягубецькою бібліотекою Валентини Андрущак.  Саме воно спонукало шукати матеріал про конезавод і його історію. Багато в цьому плані зробила нинішня працівниця цієї бібліотеки Олена Кравець. Вона підняла краєзнавчі матеріали в бібліотеці, місцевій школі, розпитувала старожилів села,  в тому числі і свого батька Клименка Івана Васильовича та читачки бібліотеки Лещенко Олесі Мусіївни. Дякуємо всім, хто долучився до вивчення цього цікавого матеріалу. І будемо вдячні, якщо цю розповідь хтось доповнить своїми спогадами, фактами, світлинами.