Творив під небом чужини

      Олександр Де (Барчук Олександр Іванович) – український поет, драматург, видавець та підприємець. Він народився у селі Заячківка. У роки Другої світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. Пізніше навчався в Українському Вільному Університеті в Мюнхені. У 1948 році переїхав до Англії, де закінчив Лондонську школу драматичного мистецтва та школу журналістики. Він також організував власну торгову компанію, якою керував понад 25 років. Пізніше присвятив себе літературній творчості. З-під його пера вийшли збірки поезій "Пісня серця". "Живі легенди", "Учитель", "Пророк", "Вогонь трояндний", "У двох кольорах", драматичні драми "Володимир Великий", "Коли птахи повертаються з вирію", роман "Діти степу"...

Протягом життя він пам'ятав своє коріння, свою маленьку Батьківщину. У своїх творах оспівував Україну, яку гаряче любив. В 1991 році Олександр Де вперше приїхав на Україну, відвідав рідне село, поклонився могилі матері...

Його ім'я як літератора до українців повернулось в роки незалежності нашої держави. В Україні друкують його твори, його поезія звучать по радіо і телебаченню, театри ставлять його п'єси. Він створив фонд українського мистецтва імені свого батька Івана Барчука, історика і літератора.

Він був поетом, художником, філософом, шукачем істини, свідомим українцем.

Помер Олександр Де 5 липня 1998 року в Лондоні.

На Христинівщині пам'ятають свого талановитого земляка. Відзначаючи столітній ювілей митця, бібліотекарі організували книжкові виставки, провели поетичні години, поетичні серпантини, години цікавої інформації.

Своєю любов'ю до України він заслужив, щоб його пам'ятали нащадки.