1197 день з того кривавого світанку, що запалав для українців кольорами смутку, горя і туги. Вибухи 24 лютого 2022 року розбудили не до школи чи дитячого садочку, а для розуміння, що війна, яку розпочала рф – поряд. Діти ростуть під виття сирен, перебуваючи часто в укриттях. Багато маленьких наших дітей провели батька чи брата на фронт. А скільки дітей осиротила це проклята війна! В скількох дитячих серцях живе надія на повернення рідних, які вважаються зниклими безвісти...
Війна
– це смерть. Гинуть не тільки воїни, стають ангелами діти, в яких, здавалось,
все життя попереду.
4
червня в Україні вшановують пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної
агресії рф проти України. Янголи тисячі населених пунктів України, які вже не
побачать блакитного неба, не подарують мамі квіти, не здійснять свої мрії. Від
ворожих вибухів постраждало 2590 маленьких українців, 630 з них – загинули...
Саме в пам’ять про них сьогодні звучать поминальні молитви, горять
свічки й лампадки, схиляють голови у хвилині мовчання всі українці. А ще ми
прив’язуємо на гілках дерев маленькі дзвіночки,
розвішуємо паперових голубів, які символізують голоси вбитих маленьких наших
земляків – маленьких янголів, які назавжди залишаться дітьми.
Вшановуючи
пам’ять юних жертв цієї жорстокої війни, в бібліотеках громади
пройшли години скорботи й жалоби: «Невинні жертви великої біди», «Недоспівана
колискова», «Вони більше не побачать сонця», «Ангели пам’яті», «Вбиті рашистами діти», виставки-інсталяції: «Книги,
які вони вже не прочитають», «Війна і діти», «Світ дитинства на перехресті
війни й миру».
Діти
взяли участь в акціях «Голоси вбитих дітей», «Зорі маленьких ангелів», «Дитинство,
вбите росією».
Пам’ять про загиблих дітей, яких вбила країна-агресор, завжди житиме в наших серцях. Світла пам’ять маленьким янголяткам, які вже не підуть до школи, в парк, на майданчик чи до бібліотеки.
Пам’ятайте їх, люди, пам’ятай
їх, Україно...
Немає коментарів:
Дописати коментар