Краєзнавець за покликом серця

      

     Краєзнавець - це людина, яка вивчає історію і географію, економіку й етнографію, культуру і мистецтво, фольклор і життєвий  та творчий шлях  видатних людей свого краю. Праця їх клопітка: вони вивчають матеріали в архівах, музеях, бібліотеках, записують спогади і легенди з вуст старожилів,  збирають старі мапи і світлини, фотографують, змальовують, описують речі старовинного вжитку,  відвідують  меморіальні місця,  кладовища, перечитують багато літератури, по краплинці збираючи  неоціненний матеріал. І з-під їх пера оживають події, факти, озиваються наші пращури, що жили з давніх давен на  прапрадівській землі.  Праця краєзнавців-подвижників не оплачується, не отримують вони  гонорарів і премій. Видають свої твори власним коштом, або при допомозі  однодумців і волонтерів.  Зате мають вони вдячних читачів, їх щиру подяку.
         Христинівщина -  край з багатою історію, повитий легендами і переказами, скроплений кров'ю і потом не одного покоління своїх синів і дочок, не залишає байдужими наших краєзнавців. Серед них і Олена Іванівна Костюк, жителька села Сичівка.  Народилась вона далеко звідси - на Івано-Франківщині.  Природа її малої Батьківщини  відрізняється від  нашої, але і тут, і там живуть українці, які люблять свій край, шанують історію, звичаї  рідної землі. В Сичівку Олену Іванівна  закинула її  жіноча доля:  тут звили з чоловіком сімейне гніздо, тут народилась донька Оксана, її внучки.  Пані  Олена не просто прижилась  в цьому селі, а почала вивчати його історію. Коли послухала  спогади свекрухи про голодомор 1932-33 років, то почала збирати матеріал про ті страшні події. Результатом  цієї пошукової роботи стала книга "Пом'янімо і пам'ятаймо. 420 душ", що стала реквіємом  Скільки передивилась криг, статей, заміток, фотографій! З скількома людьми  поспілкувалась! Хтось розповідав про пережите, хтось ділився спогадами батьків чи дідів, хтось згадував тих земляків, що живуть далеко, але мають якісь відомості по минувшині цього куточка  України.
        Як вінець такої праці, що тривала не один рік, як свідок історії села, як вдячність  нащадків  землякам, що творили цю історію, вийшла  у світ книги Костюк О.І. "Історія села Сичівки". Книга ілюстрована фотографіями, копіями документів. Її розділи розповідають про  село Сичівку, хутори Яри  і Сичі, про людей, чиє життя і діяльність пов'язані з цими населеними пунктами: Потоцькі, Терещенки, Броніцький. Висвітлено  природні особливості і топонімія  села, описані святині  цього, історичні відомості з життя Сичівки. Вміщено списки репресованих, засуджених і розстріляних односельців, що стали жервами сталінського терору.
        Сичівці  були в рядах тих, хто пройшов фронтовими дорогами  Другої світової війни, воював в Афганістані, хто ліквідовував   наслідки на ЧАЕС.  Про учасників цих подій згадує автор в своїй книзі.
       Про період колгоспного життя, про голів колгоспу, які залишили в пам'яті односельців добрий спогад своїми справами, про трудівників-орденоносців.
       Окремий розділ книги присвячено школі села, яка   сіє  "розумне, добре, вічне" понад 100 років,  її директорам.
     Сучасне життя з фермерськими господарствами, пайовиками ВАТ "Зернопродукт", з проблемами сьогодення  теж відображені автором.
      В книзі наведено список  використаних історичних джерел, що робить її  цікавішою
      Олена Іванівна подарувала книгу в бібліотеку  читачам районної бібліотеки та сичівської бібліотеки-філіалу.  Бібліотечні працівники разом із школою села готують презентацію цього краєзнавчого видання.
   Велике спасибі цій незвичайній жінці за її щире серце, її  подвижнецьку працю, за любов до України.