Христинівська земля щедра на працьовитих і талановитих людей. Багато серед них тих, кого Бог наділив талантом передавати свої сокревенні думки і помисли поетичним словом. Серед них і Скалій Микола Іванович. Народився він у селі Шельпахівка, яке відоме з 18 століття. Споконвіку тут живуть роботящі і добрі люди. Вони обробляють землю, вирощують хліб, плекають сади, створюють міцні сім'ї, а в години небезпеки стають на захист Батьківщини. Прізвище Скалій - суто шельпахівське. Не одна родина має таку міцну і гарну назву. В 30-х роках жила тут сім'я Івана і Ольги Скаліїв, де панувала злагода, працелюбність, доброта і любов до музики. В день Святого Миколая в 1934 році в їх хатині втретє пролунав крик новонародженого, який сам собі вибрав ім'я. Важкий то був час. Україна, її селяни потроху оговтувалися від страшного голодомору 1932-33 років. Життя продовжувалось. Вже старші сини брались допомагати батькам, коли нашу землю сколихнули вибухи Великої Вітчизняної війни. Обняв Іван Васильович дружину, поцілував п'ятьох синів, просив їх допомагати матері і обіцяв повернутись з перемогою. Не дочекались Степан, Григорій, Микола, Василь і Федір батька, який в одному з боїв у Румунії віддав своє життя за щасливе життя своїх синів... Микола Іванович закінчив школу, відслужив військову службу, отримав з відзнакою диплом Канівського культосвітнього училища і повернувся в рідний край, щоб ділитись своїми знаннями , умінням, любов'ю до музики із земляками. Працював художнім керівником в Верхняцькому будинку культури ,викладав музику в школах.
Зі своєю дружиною Галиною Іванівною прожили майже півстоліття разом. А поєднала їх пісня, яка вийшла на орбіту їхнього життя і створила міцну і гарну сім'ю. Свою донечку вони назвали Іванкою, в честь її дідів, які не повернулись з фронтових доріг. Пізніше народився і син Олег.
Хороший спеціаліст, талановитий музикант, чудовий сім'янин, турботливий батько і дідусь, вправний господар має іще один Божий дар - він пише вірші. Складає їх на будь-яку тему, швидко і оригінально. Пише про те, що його турбує, що пам'ятає, про що мріє.
До 80-річного ювілею Миколи Іванович колишні його учні зробили йому подарунок - випустили друком збірку його поезій "Українська мово, кланяюсь тобі!". Презентація цієї книга відбулась в районній бібліотеці, яка пройшла в рамках засідання клубу "Надвечір'я".
Провідний бібліотекар читального залу Кулеша С.М. познайомила присутніх з віхами життєвого шляху М.І.Скалія, розповіла про книгу. А потім слово надали автору. І полилась невимушена розмова про життя, поезію, музику. Він розповідав про події і факти, які передували написанню того чи іншого твору, декламував свої вірші напам'ять. Політичні і ліричні, автобіографічні і гумористичні вони не залишили байдужими нікого. Хор ветеранів, який є частим гостем бібліотеки, дарував присутнім українські пісні. Такі ж як і поезія М.І.Скалія - патріотичні, ліричні, жартівливі, вони звучали в дарунок автору.
Були в цей день і запитання автору, і виступ дружини Галини Іванівни, яка довгий час працювала бібліотекарем у Верхнячці, і автограф автора , і спілкування за чашкою чаю.
Дякуємо автору за хороші вірші, а бібліотечним працівникам - за цікавий і змістовний масовий захід.
Софія Панченко, зав. .відділенням соціально-побутової адаптації,
член клубу "Надвечір'я"
Зі своєю дружиною Галиною Іванівною прожили майже півстоліття разом. А поєднала їх пісня, яка вийшла на орбіту їхнього життя і створила міцну і гарну сім'ю. Свою донечку вони назвали Іванкою, в честь її дідів, які не повернулись з фронтових доріг. Пізніше народився і син Олег.
Хороший спеціаліст, талановитий музикант, чудовий сім'янин, турботливий батько і дідусь, вправний господар має іще один Божий дар - він пише вірші. Складає їх на будь-яку тему, швидко і оригінально. Пише про те, що його турбує, що пам'ятає, про що мріє.
До 80-річного ювілею Миколи Іванович колишні його учні зробили йому подарунок - випустили друком збірку його поезій "Українська мово, кланяюсь тобі!". Презентація цієї книга відбулась в районній бібліотеці, яка пройшла в рамках засідання клубу "Надвечір'я".
Провідний бібліотекар читального залу Кулеша С.М. познайомила присутніх з віхами життєвого шляху М.І.Скалія, розповіла про книгу. А потім слово надали автору. І полилась невимушена розмова про життя, поезію, музику. Він розповідав про події і факти, які передували написанню того чи іншого твору, декламував свої вірші напам'ять. Політичні і ліричні, автобіографічні і гумористичні вони не залишили байдужими нікого. Хор ветеранів, який є частим гостем бібліотеки, дарував присутнім українські пісні. Такі ж як і поезія М.І.Скалія - патріотичні, ліричні, жартівливі, вони звучали в дарунок автору.
Були в цей день і запитання автору, і виступ дружини Галини Іванівни, яка довгий час працювала бібліотекарем у Верхнячці, і автограф автора , і спілкування за чашкою чаю.
Дякуємо автору за хороші вірші, а бібліотечним працівникам - за цікавий і змістовний масовий захід.
Софія Панченко, зав. .відділенням соціально-побутової адаптації,
член клубу "Надвечір'я"
Немає коментарів:
Дописати коментар