середу, 4 листопада 2015 р.

Вишиває осінь на канві зеленій золоті квітки...

         Ось і прийшла до нас  золотокоса красуня, щедра на  червонобокі яблука, сизоокі сливи, міцні горіхи, тугі грона винограду. Вбралася в різнобарвні шати, заквітчалася червоним  намистом з калини, запнулась серпанком бабиного літа. Модельєри розробляють новий модний одяг,  художники переносять на полотна пейзажі неймовірної краси,  а  поетам не дають заснути нові рими. Яких гарних слів, епітетів підбирають вони для того, що поетичними рядками оспівати її величність осінь! Не всі народжуються поетами, але гарний вірш нікого не залишить байдужим.
        Саме для тих, хто серцем відчуває красу поетичного слова,  пройшла літературна година "Барви поетичного слова".  Провели її в міському  парку імені Т.Г.Шевченка, де витає дух великого Кобзаря, де під шелест падолисту  згадуються стрічки улюблених віршів, де приходить натхнення і народжуються нові  поетичні твори.
        І  полились чудові вірші Тараса Шевченка і Ліни Костенко, Станіслава Зінчука і Віталія Криницького,  Андрія Малишка і Павла Тичини, Олександра Олеся  і Тодося Осьмачки, Василя Слободяника і  поетів-початківців, які відточують свій поетичний дар в літературній студії "Зернятко".
        Кожна мить нашого життя - прекрасна в своїй неповторності. А поети  мають талант передати  цю неповторність  і красу чудовими віршами, які  змушують звучати в наших душах найкращі почуття: любов до України, до її героїв,  славної історії, гордість за свій народ, кохання і ніжність до найдорожчих людей.
        Тож бажаємо всім зустрічей з гарними віршами, які підтримають в сумну годину, дадуть розраду в годину смутку, піднесуть настрій, допоможуть освідчитись  в коханні, подарують віру, надію і любов.
 



Немає коментарів:

Дописати коментар