Революція Гідності: і останній їх погляд - це небо крізь віко щитів...

Болить душа...

Твоя мені душа...

Візьми мою, бери і - повернися!

Воскресни з слів сльозливого вірша,

Воскресни і навіки усміхнися!

Не чуєш слів...

Я знаю, не в вагу...

І щоб тобі уже не говорилось,

Ідеш спочити...

Нам залиш журбу,

Щоб ми по-новому тепер

Учились жити...

      21 листопада 2013 року... Вони молоді, розумні, запальні і ще справжні патріоти своєї держави України. Всі вийшли на Майдан заради кращого майбутнього: жити в європейській, вільні, демократичні країні. Так  було і 30 листопада. Юні романтики гордо тримали в руках українські прапори і співали Гімн... За це отримали жахливе приниження, побиття, каліцтва. Так розпочалася зима, що назавжди змінила всіх нас.

     Подіі на Майдані перетворилися на  справжню національну стихію, в якій передався найтонший подих душі нашого народу. Пробудилася приспана роками національна свідомість людей. 

       За нашу з вами свободу і оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість із них - молоді, сильні. Ті, що тільки починали жити. Загиблих оплакували і відспівували на багатостраждальному Майдані. Кілька днів через море людських рук пропливали печальні домовини із загиблими. Україна ховала своїх доньок і синів. Серця стиснула нелюдська туга, біль, душа розривалася від горя і печалі. Улюблена  пісня загиблого
 Михайла Жизневського " Пливе кача..." полетіла в небеса до Бога разом із душами загиблих за волю, свободу, суверенність, щасливе  майбутнє. Ми тоді ще не знали, що це ще не останні убієнні душі. Україна стогнатиме від болю втрат в Криму, на півдні та сході. Не знали про анексію Криму Росією. Пізніше стане зрозуміло, що колишній "старший брат", як злодій залізе в нашу державу. Але це все розпочнеться 1 березня 2014 року. А поки страшно боліла душа...
     Сьогодні ми збираємось для того, щоб  пом'янути Небесну сотню та вшанувати Героїв Майдану. В бібліотеці на годину-пам'яті "Небесну сотню, Господи, прийми" зібралися бібліотекарі, читачі бібліотеки. Діти читали вірші з сумом і в скорботі,  з великою вдячністю згадували Героїв світлої пам'яті   Небесної Сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками.

Не плач і не ридай родино,

Хоч біль ніколи не пройде.

Пишайся, ненько Україно, -

Найкраща Сотня в небо йде.

Борись, Вкраїно, за свободу,
Бо кров і сльози пролились.

І пам'ятай своїх героїв,

Їх шанувати поклянись.

Залишиться кривавий лютий

     В серцях вкраїнських громадян.
Не      панувати злу в країні!

Хоч стогне вся земля від ран...

     В бібілотеці для дітей було проведено поетичний альбом " Вони підняли прапор Революції Гідності", із страшокласниками  проведено годину мужності " На цвинтарі розстріляних ілюзій, уже немає місця для могил..." .  Із щемом в душі і сльозами на очах всі слухали і дивилися відео тих днів і пісні, які створив Майдан: "Не спи, моя рідна земля", "Небесну Сотню, Господи, прийми", "Мамо, не плач", "А я живий...", "Молитва за Україну". На пісню "Пливе кача по тисині" діти зробили свою презентацію "Я - українець". Цією презентацією вони показали свою віру в тих людей, які йшли на смерть, і що наша Україна буде достойною країною, і вона є найкращою на цілій землі. Дивлячись в очі цих дітей, можна з упевненістю сказати, що гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для  переосмислення глибокої суті людського буття.

     Боже, Україну бережи! Дай нам миру, здоров'я, сил  прожити життя за всіх тих, хто віддав своє заради кращого майбутнього. Дай нам терпимості, але і дай непримиренності до зла і небайдужості до ближнього. Розбуди тих, хто й досі спить, хто одурманений  брехнею російської пропаганди і чекає "манни небесної"  від лжемесії. Бо коли Іуда за тридцять срібників продав Христа, то отримав страшну кару. Все починається з кожного з нас, із кожного з нас все продовжиться. Щоб лишитися своїми та вільними у рідній суверенній Україні, яка у нас - одна на всіх - священна і свята.