вівторок, 17 жовтня 2017 р.

Серце козаче йому від природи дано

                                                                                                     За батька, за неньку,
                                                                                                     За всю родину,
                                                                                                     За весь народ наш,
                                                                                                     За Україну.
     Саме такими словами пояснює своє перебування в зоні АТО наш земляк, випускник христинівської ЗОШ №2  Василь Григорович Гончарук, зустріч з яким відбулася в районній бібліотеці напередодні Дня Захисників України.
     Молодий чоловік, батько маленької донечки Іванки , пройшов випробовування в зоні АТО. Не з чужих слів він знає, що таке вибухи, стрілянина, смерть. Але в таких умовах  проявляється характер людей, їх справжнє обличчя. Там, на передовій, як найвищі цінності, шануються сміливість, чесність, саможертовність, взаємовиручка. Тільки справжній друг і побратим поділиться  гостинцями з дому, мріями про майбутнє, прикриє в бою, підставить плече допомоги у важку хвилину. Там цінуються не гроші, статки і маєтки, а людяність, відвага, чесність і відданість Україні. Адже на захист України стали лише справжні патріоти, які вболівають за майбутнє рідної землі. Він бачив розбиті будинки, спалені ниви, людей, які живуть у підвалах.  І стоять там наші хлопці, щоб зупинити ворога, не дати їм ні шматочка нашої землі. Тому нам потрібні перемога і мир.
     Василь Григорович - знавець  історії України, добра знає минуле своєї Батьківщини. Цікавиться книгами Василя Шкляра, який  висвітлює минуле в світлі документів, які  не так давно були нам невідомі. Книгу про повстанців Холодного Яру він взяв із собою на передову, де її прочитав не один воїн.
    Високий, сильний десантник, учасник бойових дій в АТО, він тримав щойно отриману подяку районного комісара. Розповів про той бойовий дух своїх побратимів, який іде із самих сердець, підтримує їх у важку хвилину, вселяє віру в перемогу.  Василь Григорович знову їде на передову, бо розуміє, що його знання, уміння потрібні тим, хто стоїть у першій лінії  захисників України.
    Ми віримо, що завдяки нашим солдатам, нашим захисникам, скоро в Україні наступить мир, запанує таке життя, за яке воюють наші вчорашні робітники, держслужбовці, лікарі і священники.



Немає коментарів:

Дописати коментар