Христинівка від А до Я
З
того, тепер такого далекого часу, коли перші працівники залізниці поселилися на
території сучасного міста Христинівки, минуло більше аніж півтора століття. Перші
будинки були розташовані на сучасних вулицях Шевченка та Соборній. Йшли роки,
місто розросталося, з’явилися нові вулиці і провулки, в тому числі і у
північній частині міста, як в народі кажуть «за путями».
Залізниця
розділила місто на дві частини. Адміністративні будівлі, школи, фінансові і
культосвітні установи розташувалися в південній частині, і для «північних»
жителів потрібно було перетинати залізничні колії, щоб потрапити на ринок, в
БК, в бібліотеку, на пошту тощо. Переїзди, переходи були завжди. Але люди часто
переходили просто через колії, а, коли стояло багато потягів, то й перелазили
через гальмові площадки товарних вагонів, або й просто попід вагони, що було
досить небезпечно. Питання побудови пішохідного мосту через залізницю постало
гостро, і в 1958 році міст здали в експлуатацію. Він має вихід на вулицю
Володимирську (в той час це була вулиця Сталіна, пізніше Ватутіна), та на
вулицю Ювілейну (тоді ця вулиця носила назву Уманське шосе) і, звісно, на перон
залізничного вокзалу.
На
міст виходили, щоб помилуватися краєвидами міста, діти стояли в очікуванні,
коли попід мостом буде проходити паровоз і випустить пар. Тепло, смішно,
весело!
В
перші роки на цьому мосту випускники шкіл зустрічали світанок. Адже було далеко
видно схід сонця. Була традиція – молодята, які проживали в північній частині
міста, повертаючись із ЗАГСу, йшли через міст, і молодий ніс свою молоду
дружину на руках. Лунали гарні побажання в їх адресу, схвальні вигуки весільних
гостей.
Поступово міст перестав бути таким популярним – паровози з 1963 року здебільшого замінили на тепловози, випускники почали зустрічати світанки в Долинці, а молодят возили автомобілями. Міст почав використовуватись за призначенням. Його весь час підтримували в належному стані: в ПЧ-5 була бригада, яка цим займалася. Керував нею майстер штучних споруд. Цю посаду довгий час очолював Кулеша Олександр Іванович, людина грамотна і відповідальна.
23 серпня 2014 року в День Державного прапора України представники громадської організації «Патріот» провели флешмоб і пофарбували міст в кольори Державного Прапору. Майже сімдесят христинівчан долучились до роботи по фарбуванню поручнів мосту. Об’єм роботи був великий , працювали сім’ями, разом з дітьми. Роботу завершили встановленням Державного Прапору України. Таким, жовто-блакитним мостом зустрічає Христинівка своїх гостей, що приїжджають до нас залізницею.
Немає коментарів:
Дописати коментар